Люди зводять рахунки з життям у пориві пристрасті або через затяжну депресію. Сприяє і цьому відсутність пропаганди здорового способу життя, деякі закордонні фільми, буденна сірість, невлаштованість, котрі останнім часом нахлинули тяжкою хвилею на громадян. А якщо додати сюди ще й економічну кризу, різкий ріст цін, інфляцію, то це будь-кого сильно морально підірве. Зрештою, то не одні причини, через які окремі краяни вирішують накласти на себе руки. Нерідко підштовхують людей до самогубств алкоголізм і психічні захворювання.
...На Берегівщині, наприклад, 16-річна Лариса, прогулюючись неподалік автошляху, виявила труп односельчанина, 44-річного Михайла. Чоловік пішов з життя, засунувши голову в петлю. На Мукачівщині 65-річна жінка виявила у сараї повішеним свого 74-річного чоловіка Петра. А на Свалявщині 70-річна матір натрапила на свого 42-річного сина у петлі. У цьому випадку чоловік мав психічну недугу і знаходився на обліку в психдиспансері. Не витримав життєвих випробовувань і житель Воловця, 73-річний Василь. Одного дня він вирішив накинути на шию петлю. Аналогічно пішов з життя і житель Перечина 68-річний Михайло. Його тіло в господарському приміщенні виявила його прийомна донька. На Перечинщині місцевий житель виявив у зашморгу тіло молодого чоловіка. Як з’ясували під час розстеження правоохоронці, загиблий -- 31-річний Михайло -- був громадянином Російської Федерації і знаходився у розшуку. Нещодавно в реанімаційне відділення Свалявської районної лікарні потрапив 32-річний житель одного із сіл району. Важко сказати, який надлом стався в душі цього молодого чоловіка, однак він не знайшов кращого виходу, як випити пігулки (аж дві упаковки) психотропних ліків. На щастя, медикам вдалося повернути його до життя. Та чи не спробує Василь ще раз випробовувати долю? Подібним чином намагалася поквитатися з власним життям і 14-річна Ніколетта з Берегова. Дівчинка наковталась «Валідолу». Карета швидкої допомоги доставила юнку в реанімацію. З медикаментозним отруєнням доставили у лікарню також 19-річну Ганну.
Часто за буденними клопотами ми не зауважуємо проблем наших рідних, їхніх душевних переживань.
Психолог Вікторія Петро з цього приводу каже: Причин самогубств є чимало. Це важке матеріальне становище, конфлікти на роботі, негаразди в особистому житті, хворобливе самолюбство тощо. Відбувається все у два етапи. Наростання стресового стану доходить до такого рівня, який важко винести конкретній людині. Нездатність перебороти його самотужки або зі сторонньою допомогою. Ознаками стресового стану є зниження уваги людини, котра впадає у відчай, втрачення цікавості до всього оточуючого, відчуття незадоволеності у ситуації, яка раніше викликала позитивні емоції. Крім того, в’ялість, хронічна втома, зниження продуктивності в роботі, навчанні, побутовій сфері, відчуття неповноцінності, втрата самоповаги. Це призводить до зміни режиму (безсоння або посилена сонливість). Як правило, песимістичне ставлення до майбутнього.
Яка профілактика?
Насамперед, вчасне виявлення схильності до депресії. Оточуючі повинні реагувати на зміну поведінки таких осіб, їх висловлювання, зміни в стереотипі поведінки людини у вкрай складних матеріальних та побутових проблемах. Щоб вивести таку особу з депресивного стану, необхідно часто зустрічатися з нею, дати якусь роботу, акцентувати увагу тільки на позитивних моментах у житті. Це ресурси для боротьби з життєвою ситуацією. У розмові треба дати зрозуміти, що вона потрібна суспільству. Намагатися одразу ж нейтралізувати все те, що веде до фатального кроку. Звісно, увага й підтримка людини, котра знаходиться в депресії, негайне звернення до лікаря допоможуть уникнути необдуманого кроку. Адже не забуваймо: чужої біди не буває.
Протоієрей Федір Горшков. Зведення рахунків із життям є страшним гріхом. За церковними канонами, самогубців не відспівують і не хоронять на кладовищі, не ставлять на могилу хрестів. За них не можна подавати на службу за упокій, навіть ставити свічку. Не варто сподіватися, що покінчивши з життям, людина вирішує свої проблеми. Певніше за все, вони в неї тільки починаються, оскільки душа самогубця йде у глибини пекла. Не забуваймо й про те, що Іуда також повісився, однак яка його участь? Під час смерті вмирає лише тіло, а душа кожного з нас безсмертна і йде на відповідь до свого Творця. Оскільки кожному з нас Господь дав такий безцінний дар, як душу, то тільки він може її забрати. Бог кожному з нас дає посильні випробовування, тому свій життєвий хрест потрібно нести до кінця. Сам Спаситель, йдучи Хресною дорогою, несучи важкий Хрест, не скинув його, а з любові до людей ніс його на Голгофу, де його розіп’яли, щоб відкупити нас від гріхів і відкрити для людей Райські ворота.
Самогубством, як правило, покінчують життя люди, котрі далекі від духовності. Кожному з нас потрібно зрозуміти: як для нашого тіла потрібна їжа і вода, так і для душі необхідна духовна їжа: молитва, піст, добрі справи, милосердя, сповідь, причастя, відвідування служби Божої. Духовні люди ніколи не припускають думки про самогубство, оскільки у них є світло в кінці тунелю – Бог. Церква Христова закликає кожного, хто вірує в Бога і має його у серці, до молитви, до храму. Адже з Богом в душі ніколи немає безвихідних ситуацій.
Іван Ладжун, ГУМВС України в Закарпатській області
|
