Плани Росії із зміцнення військової складової Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) та її перетворення у російський аналог НАТО опинилися під загрозою зриву, пише сьогодні газета КоммерсантЪ.
У п'ятницю, 31 липня, на киргизькому курорті Чолпон-Ате відкривається неформальний саміт ОДКБ, на якому президент РФ Дмитро Медведєв сподівається отримати підпис президента Білорусі Олександра Лукашенка під угодою про формування колективних сил оперативного реагування (КСОР) ОДКБ, а також підписати документи про утворення в Киргизстані військової бази КСОР. Однак, як стало відомо виданню, Мінськ та Бішкек поки не мають наміру йти назустріч наполегливим вимогам Москви.
Напередодні саміту Москва, яка прагне перетворити ОДКБ в аналог НАТО, почала форсувати військове будівництво в рамках організації. У середу в Алма-Аті з ініціативи Росії розпочалися штабні переговори із проведення перших в історії колективних навчань КСОР, які відбудуться з 19 серпня по 24 жовтня на казахському полігоні Матибулак. У них візьмуть участь більш ніж 6 тис. солдатів, бронетанкова техніка і фронтова авіація, пише видання.
Крім того, Росія планує створити першу військову базу в Центральній Азії під егідою КСОР. Інформацію про це, що з'явилася на початку липня після візиту в Бішкек віце-прем'єра РФ Ігоря Сечіна і голови Міноборони Анатолія Сердюкова, в середу, 29 липня, підтвердив помічник президента РФ Сергій Приходько. Він підкреслив, що мова не йде про російську базу, оскільки Москва розглядає її "саме в рамках концепції ОДКБ і, пов'язану з формуванням КСОР".
Однак, під час підготовки до саміту ОДКБ на шляху реалізації цих планів виникли серйозні перешкоди. Головною з них є позиція Олександра Лукашенка, який через молочну війну між Білоруссю та Росією, що почалася в червні, не приїхав до Москви на саміт ОДКБ і не підписав угоду про створення КСОР, пише КоммерсантЪ.
Мінськ не прийняв посаду голови ОДКБ, що переходила до нього, (технічне головування взяла на себе РФ) і навіть оголосив рішення московського саміту "нелегітимними", що поставило під загрозу формування сил.
Надія на вирішення білоруської проблеми з'явилася на початку тижня, коли Мінськ оголосив, що Олександр Лукашенко має намір відвідати саміт у Чолпон-Аті. Однак у Білорусі заявили, що приїзд Лукашенка на саміт в Бішкек не означає, що він обов'язково підпише документи, прийняті усіма учасниками ОДКБ на московському саміті. "Білорусь як суверенна незалежна держава сама визначатиме, які саме документи ОДКБ і в які терміни підписувати", - заявив у четвер, 30 липня, помічник президента Білорусі Валентин Рибаков.
Показовим є і те, що білоруські військові не взяли участі в обговоренні навчань КСОР в Алма-Аті, зазначає КоммерсантЪ.
Неофіційно джерело газети в МЗС Білорусі повідомило, що "до остаточного вирішення всіх питань у двосторонніх відносинах з Росією підписання будь-яких документів у рамках ОДКБ буде передчасним".
У висновку видання резюмує, що саміт у Чолпон-Аті дійсно може стати для ОДКБ рубіжним, але зовсім не в тому сенсі, на який сподівалася Росія. Якщо схилити Мінськ та Бішкек до поступок не вдасться, то плани Москви із створення КСОР опиняться під загрозою.
Невдача саміту може поставити хрест і на більш амбітних проектах на кшталт створення масштабного угруповання військ у Центральній Азії, що може остаточно закрити дорогу ОДКБ до перетворення в анти-НАТО.
|