Впродовж останніх місяців чеським маркірувальникам вдалося підготувати проект стандарту маркіровки в Україні.
Він виходить з чеських і польських стандартів (відповідно до методології КЧТ і ПТТК). Цей єдиний стандарт пропонується затвердити в МНС України, оскільки, наприклад, кримський, ще "радянський" стандарт маркіровки вже дуже застарів.
В даний час в Івано-франківській області промаркировано приблизно 400 км. (у районі Осмолода і Бистріца), а на Закарпаття - близько 250 км. шляхів (у районі Усть-чорною і Колочави). Туристичні траси, як і прийнято в Європі, позначають червоним, зеленим, жовтим і синім кольором.
Чеські, польські і українські волонтери маркірують складні і деколи небезпечні карпатські стежини переважно за власні засоби, спонсори і дрібні донори виділили фінанси виключно на проектування і друк карт, придбання матеріалів, палива, фарб і т.п., а також на виготовлення інформаційних панелей або покажчиків.
Також організаторам вдалося знайти кошти на транспортування по території України, на проживання та харчування учасників трудової експедиції. Карпатське маркіровки - не відпочинок: нерідко волонтерам доводиться тягнути десятки кілометрів вгору крутими схилами металеві стовпи, важкі рюкзаки з таблицями, пристосування, наприклад, бензопили для прочищення стежок.
Проте організатори сподіваються, що туристи менше блукатимуть на розложистих карпатських полях. "Карпати - це далеко не Крконоши або навіть не Татри, де через кожні 5 км. є якась тепла гірська хатина, де можна перечекати несподівану бурю. У Карпатах немало туристичних привабливих місць, віддалених від населених пунктів або якого-небудь притулку на 30-50 км., наприклад, в районі гори Близниців.
Туристи блукають днями, одягаються при цьому легковажно, бувають важкі травми. Ми хочемо це запобігти", - говорить пан Кучера. Втім, чи не найбільшою перешкодою є місцеві вандали, які ушкоджують або спалюють пластмасові таблиці, або лісоруби, які спилюють промаркіровані дерева.
Влітку цього року акція проходитиме 1-9 серпня одночасно в трьох місцях - навколо Колочави (Пішконя, полонина Боржава), в Лісичеве (полонина Боржава) і найбільшому таборі - в Усть-чорній (Свідовец). На відміну від минулих років, волонтери встановлюватимуть поряд з кириличними назвами місцевостей і назви латиницею: адже до Карпат їздить немало молодих людей з Європи, для яких азбука - абсолютно невідомий лист.
|