Дожили
Шаленому зростанню цін на споживчому ринку не видно кінця-краю. Багаті мають проблеми, як забрати свої гроші із того чи іншого банку. Решта мають проблему, що би купити на своє жалування – так, аби дешево і сердито. Доґаздувалися до ручки. Можна влаштовувати екстрім-тури для європейців.
Хай переконаються: те, що у них називається кризою, то зовсім не криза, а так – легке нездужання. Так звана еліта відкрито змагається, хто більше вкраде. Дехто ще покладає надії на нового президента. Мовляв, тоді багатьом доведеться втекти за кордон, а їхні капітали підуть у державний бюджет. Ага, чекайте. Он Володимир Щербань тікав, потім вернувся, тепер знов успішно бізнесує.
Схоже, що так буде і зараз: спершу легкий переляк, а потім всі з усіма домовляться. Схоже, що вибори знову будуть у три тури. Все має повторюватися двічі – тоді як трагедія, тепер як фарс. Знову будуть якісь дебільні волання на Майдані і перетворення столиці на караван-сарай. Суть буде та ж сама, що у призабутих піонерських «речёвках»: «Открывайте шире двери, мы голодные, как звери!»
Колись ми теж таке горланили перед їдальнею у піонерському таборі. Не знав, що то настільки пророче. В принципі, основних претендентів ми всіх і так вже знаємо, як облуплених. Нічого нового вони нам не продемонструють. Технічні кандидати навряд чи встигнуть розкрутитися так, щоб відібрати якийсь суттєвий відсоток від основних.
І Юля, і Янукович значно більш жорсткі адміністратори, ніж Ющенко. Тимошенко вже демонструє, яке суспільство вона будуватиме: штрафи, заборони, санкції. Геть курців, гральні автомати тощо. Ще би взялася за бродячих псів – чесно кажучи, дошкуляють. Янукович більш народний: кожній жінці по чоловікові, кожному чоловіку – по пляшці, все решту – своїм людям.
Був би він справді сильним політиком, давно би вже взяв владу, яка буквально валяється у нього під ногами. Але маємо те, що маємо. Так що вибір вражає, як на прилавках радянського магазину. Хочеш – вибирай, хочеш – проходь собі, виберуть і без тебе. Сценарій очевидний: хтось стане президентом, хтось прем’єром. Кого куди - залежить від оголошених результатів.
Чи залежатиме від цього новий політичний курс? Навряд. Чи може щось переломити даний сценарій? У Секретаріаті президента роблять ставку на затриманого О.Пукача, який, чесно кажучи, зовсім не схожий на себе: вище чоло, інший розріз очей. А борідка явно приховує якесь зовсім інше підборіддя.
Але на такі дрібнички персонажі оперетки не звертають уваги. Замість того нас щодня годують якимись анекдотами. Ну і до чого це все йде? Аби заявити, що замовником Гонгадзе була Юля? А заодно вона же отруїла Ющенка – така собі леді Макбет Мценського повіту. Повірити у цей маразм ще тяжче, ніж в українську євроінтеграцію найближчими роками. Втім, 1999 р. щось подібне спрацювало – коли О.Мороза звинуватили у замахові на Н.Вітренко.
Розвести нинішню дезорієнтовану публіку неважко. Люди найзатятіше кричать «Розіпни!» на адресу тих, кого вони нещодавно обожнювали. Експерти вважають, що великих фальсифікацій на майбутніх виборах не буде. Буде маніпуляція свідомістю виборців, аби ті добровільно голосували так, як треба.
Для цього треба задушити фінансово вільну пресу, наситити теленовини інформацією про побутові вбивства, комунальні аварії, зіткнення двох автівок тощо, обвалити гривню й організувати дефіцит яких-небудь харчів, найкраще – хліба. А ще людей привчають «стучати» одне на одне – де працюють гральні автомати, де не виконується закон про заборону паління.
Ніби за сталінських часів. Що ж, демократія, деградуючи, має схильність вироджуватися у найбрутальнішу диктатуру. Чи готова наша публіка витримати усі ці провокації? Дуже хочеться відповісти ствердно, але язик чомусь не слухається.
Електорат послідовно доводиться до необхідного комусь стану. Інтелектуальний рівень суспільства планомірно знижувався упродовж кількох років. Країну перетворювали на якусь гігантську тоталітарну секту, яка скандує усього кілька мантр. Куди готують цю отару найближчими роками? Рабами на якісь плантації? Хіба що завершення світової кризи здатне переломити ситуацію в Україні на краще, бо знов запрацюють експортно орієнтовані галузі.
Але схоже, що це станеться не скоро.
Сергій ФЕДАКА, газета «НЕДІЛЯ»
|
