|
У боротьбі за поширення екологічної свідомості церква і діти є потужними союзниками української влади. Проблема управління відходами гостро стоїть у багатьох регіонах, і потрібно вирішувати питання як нелегальних сміттєзвалищ, так і загальної стратегії в екологічній освіті. Урядові став у нагоді фінансований ЄС проект, запущений кілька місяців тому в українській Закарпатській області й впроваджуваний також у шести інших країнах – адже проблема сміття є нині глобальною.
"Звідки взялося перше сміття? Коли сталася перша екологічна катастрофа?" Ці незвичні питання почули 10 квітня прихожани греко-католицького собору столиці Закарпаття, де прозвучала дебютна екологічна проповідь. Тепер "зелені проповіді", в яких вірян закликатимуть до відповідального ставлення до довкілля та утилізації сміття, почують і в інших храмах усіх основних християнських конфесій у цьому гірському українському регіоні. Співпраця з релігійними організаціями є лише одною з унікальних рис проекту, покликаного сприяти вирішенню проблеми відходів у Закарпатті. У вересні 2010 року тут стартував проект ЄС вартістю €5,9 млн "Управління відходами", який реалізовується одночасно у семи країнах (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія та Україна).
"Якщо про проблеми довкілля говорять у церкві, – пояснює владика Мілан, голова Мукачівської греко-католицької єпархії, – це допомагає усвідомити, що справді є екологічні гріхи... Ми не маємо матеріальних коштів, проте маємо можливість морального впливу. Коли церква долучається до екологічних ініціатив, то люди розуміють, що це не така річ, стосовно якої можна залишатися байдужим". Справді, залишатися байдужим до проблеми відходів Закарпаття собі дозволити не може.
Це питання стоїть у регіоні дуже гостро, особливо в гірських районах, де населення використовує ріки як транспортні артерії для відходів. Береги річок через це часто виглядають наче імпровізовані сміттєзвалища.
Закарпаття межує з чотирма країнами – членами Європейського Союзу, тому ця проблема автоматично стає міжнародною. "У Закарпатті тисячі малих річок, – розповідає Едуард Осійський, начальник відділу комплексного використання водних ресурсів Закарпатського обласного управління водного господарства, – і будь-яка ПЕТ-пляшка, кинута в них у горах, дійде вниз по течії до Тиси". Згодом плавучий пластик перетинає державний кордон. Це ускладнює відносини України зі Словаччиною та Угорщиною, які змушені виловлювати українські відходи вже на своїй території. Чудовою ілюстрацією масштабу цього лиха є улов спеціальної сітки, що була встановлена на річці Латориці неподалік прикордонного містечка Чоп – за ініціативи проекту "Управління відходами". Лише за кілька днів у ній збирається гребля ПЕТ-пляшок, практично перегороджуючи річку.
Роль сітки на Латориці – лише одній з тисяч закарпатських річок – це передусім привернення уваги громадськості до проблеми сміття. Проект має багато цілей, серед яких інвентаризація усіх незаконних звалищ відходів і розробка інтегрованої стратегії з управління відходами на 15 років для Закарпатської області. Керівник проекту Саймон Поу вважає, що головним завданням є не боротьба з наслідками, а викорінення першопричин проблеми. Треба зупиняти сміття ще на початку його шляху, а не на кордоні з іншими країнами. І для цього треба передусім змінити ставлення людей до відходів.
Саме тому проект співпрацює з церквою, яка є дуже впливовою у регіоні силою. Іншим компонентом є екологічна освіта дітей. Маленькі закарпатці охоче взяли участь у "Дні без сміття", організованому проектом спільно з приватною компанією у квітні. Дітям запропонували намалювати "Карти смутку та радості", які мали відображати гарячі точки забруднення та екологічно чисті куточки свого краю. "Любити – це знати" було гаслом команди "Довкілля-2011", що пояснила важливість екологічних знань. Діти демонстрували у презентаціях цілком зрілу мудрість.
У другому конкурсі під назвою "Пластикові скарби" відзначили команду, яка назбирала найбільше ПЕТ-пляшок у своєму селі. Семеро "Екоорлів" із села Довге поле зібрали за п'ять днів 94 великі пакети зі сміттям. Як розповіли хлопці, більшість пляшок вони знайшли на дамбі, куди річка приносить сміття з населених пунктів, розташованих вище за течією.
Екологічне виховання дітей надзвичайно важливе. Проте проблема засмічення – це гостра проблема сучасності, і вона потребує якнайшвидшого вирішення. Саме на пошуки інноваційних ідей управління відходами був спрямований ще один конкурс – "Громадська ініціатива – Життя без сміття". Село-переможець Костилівка, гірський населений пункт на 3100 жителів, узагалі не має місця під сміттєзвалище. У своїй конкурсній заявці село запропонувало практичний варіант: запровадити роздільний збір сміття з подальшою його переробкою.
Як і в усьому Закарпатті, найпроблемніший вид сміття у Костилівці – пластикові пляшки. "Узимку за три тижні ми вивозимо 5000 пляшок, а влітку – 8000-9000, – каже сільська голова Ольга Сметанюк. – Ми вже маємо 10 контейнерів для пляшок, але наше село тягнеться на 7 кілометрів, і люди не хочуть ходити так далеко, аби викинути сміття... Нам потрібно встановити ще хоч 5 контейнерів, і щоб вони були окремі для пластику та скла. Зібрані таким чином відходи можна вивозити на вторинну переробку".
Саймон Поу наголошує на комплексному підході до проблеми сміття: "Управління відходами – це не суто технічне питання, воно стосується також економіки та обізнаності суспільства". Його позиція оптимістична: "Якщо на нашому боці церква й діти, ми маємо чудове майбутнє".
Проект спрямований на поліпшення управління відходами шляхом упровадження вищих стандартів в утилізації сміття; ефективніших ініціатив зі зменшення засміченості; налагодження збору й сортування сміття, а також його кращого повторного використання та безпечного захоронення в регіоні.
Країни-учасниці: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія, Україна.
Період: 2009-2013
Бюджет: 5,9 млн євро
Завдання: інвентаризація нелегальних сміттєзвалищ; утвердження практик, пов'язаних із класифікацією сміття; розробка пілотних стратегій управління відходами на регіональному рівні; кампанії, спрямовані на суспільну обізнаність.
Детальніша інформація
|
