|
"Плацебо" в перекладі з латині означає "я подобаюся". Так в медицині називають засоби, що не мають ніяких помітних цілющих властивостей, але видаються лікарями за ефективні ліки чи процедури. Навіщо ж потрібні плацебо? Виявляється, у них маса варіантів застосування! Максимум інформації про це можуть дати американські вчені, що протягом багатьох років досліджували ефект плацебо.
Термін "плацебо" з`явився в 1894 р. як позначення для таблеток-"пустушок", які лікарі прописували недовірливим пацієнтам, які тільки уявляли себе хворими...
Як не дивно, багато "хворих" після прийому "ліків" дійсно починали відчувати себе краще. А під час Другої світової війни, в умовах браку знеболюючих і наркотичних засобів в госпіталях стали іноді використовувати замість них фізіологічні розчини - плацебо. І ефект знеболювання часто наступав!
У 1946 р. Корнельський університет провів перший симпозіум про вплив плацебо на організм пацієнтів. А в 1955 р. бостонський лікар-анестезіолог Генрі Бічер опублікував у медичному журналі результати 15 клінічних випробувань, згідно з якими приблизно у третини людей, які страждають реальними захворюваннями, після прийому плацебо стан здоров`я поліпшувався. Бічер писав, що плацебо може "викликати значні фізіологічні зміни", включаючи "об`єктивні ефекти в органах-мішенях, які можуть бути більш вираженими, ніж у результаті сильного фармакологічного впливу".
А Гаррі Голд з того ж Корнельського університету прийшов до висновку, що плацебо має потужний терапевтичний ефект при стенокардії, а також викликає в організмі реакції, ідентичні ефекту від прийому алкоголю або кофеїну.
Поступово з`ясувалося, що впливати на стан хворого можуть не тільки пігулки-"пустушки" або ін`єкції, але і різні медичні маніпуляції. Так, якщо пацієнту говорили, що йому зробили операцію (тоді як насправді його просто розрізали, а потім зашили, наприклад, у разі неоперабельної пухлини), то йому нерідко насправді ставало краще. А у деяких стан поліпшувався навіть після простого вимірювання температури або тиску.
Дослідники також виявили, що плацебо дає різний ефект при різних захворюваннях.
Найбільш дієвими "пустушки" виявляються при недугах психічного, психосоматичного і нервового характеру (неврози, депресія, безсоння, астма, екземи, дерматити). Певною мірою - при ревматизмі, порушеннях функцій шлунка і сечового міхура, цукровому діабеті.
Плацебо часом добре допомагає при болях невротичного і судинного характеру, наприклад, при мігрені. До речі, головний біль знімають не тільки таблетки, а й імітація голковколювання. А от при сильних зовнішніх травмах та інфекціях плацебо малорезультативні. Все це дозволило вченим зробити висновок, що ефект плацебо виявляється тільки при хворобах, так чи інакше пов`язаних з діяльністю нервової системи.
У наші дні плацебо активно застосовують при клінічних випробуваннях, де потрібна наявність контрольної групи. Наприклад, одній групі хворих дають справжні ліки, а іншій - плацебо. При цьому ніхто не знає, що саме він насправді отримав... Якщо стан здоров`я тих, кому давали даний препарат, змінилося, а в контрольній групі - ні, значить, ліки діють. Хоча у деяких пацієнтів стан поліпшувався і після "лжелікування".
Але найбільш революційні експерименти, пов`язані з вивченням ефекту плацебо, були не так давно проведені групою медиків з Мічиганського університету на чолі з Йон-Каром Зубієтою. 14 добровольцям робили ін`єкцію сольового розчину в щелепу. Процедура ця досить болюча, і в деяких випадках випробуваним говорили, що одночасно їм вводять знеболююче. Хоча це було неправдою, спеціальна апаратура миттєво фіксувала зміни в мозку: нейрони починали виробляти ендорфіни, що блокували больові рецептори!
"Наше дослідження, - заявив Йон-Кар Зубієта, - ще один серйозний удар по ідеї, що ефект плацебо є лише психологічним феноменом, але не фізичним. Зв`язок тіло-мозок очевидний".
|
