Операцію "Краб" здійснили у рамках екологічної акції "Довкілля без сміття" завдяки співпраці влади, громадських організацій та бізнесу за фінансової допомоги міжнародного проекту Євросоюзу "Управління відходами" і компанії "Кока Кола Беверіджис Україна".
Цього ж дня в Ужгороді відбулася Божественна літургія в Ужгородському греко-католицькому соборі, під час якої було піднято питання відповідальності населення за засмічення природи. А також тривала презентація результатів екологічних конкурсів, оголошених серед молоді сіл Баранинці, Барвінок, Підгорб і Довге Поле. Діти представили власноруч створені "Карти смутку та радості" - карти екологічно чистих та брудних місць навколо їх населеного пункту. Інший конкурс -- "Пластикові скарби" -- передбачав роботу екологічних бригад зі збирання ПЕТ-пляшок.
Операція "Краб" полягала у тому, що у руслі р. Латориця поблизу м. Чоп (за майже 5 км від українсько-словацького) кордону була змонтована конструкція, яка затримує сміття антропогенного і природного походження. За допомогою спеціального крану затримане сміття видаляли з русла і вивозили на сміттєзвалище. У результаті, було встановлено, що за 5 днів води річки несуть до кордону з ЄС стільки сміття, що його можна вмістити у кузови 10 вантажівок.
Володимир Чіпакначальник Закарпатського обласного управління меліорації і водного господарства розповів: "Річка показує і підсумовує те, як ми ставимося до довкілля. Засмічення вод – проблема не так водників, як кожного громадянина та його позиції. Кожен повинен замислитись, що викинута ним або залишена в лісі пластикова пляшка рано чи пізно потрапить до річки. Цією акцією хочемо довести до людей, до чого призводить така недбалість". За словами В. Чіпака, українські річки несуть до Європи сотні тисяч тонн сміття. Сусідні країни навіть вимагають сплати відповідних штрафів за засмічення, Україна винна вже кілька десятків тисяч євро. Понад 100 тисяч гривень на рік водне господарство змушене витрачати на прибирання річок від сміття. На думку фахівця, необхідно організувати пункти прийому пластикової тари, щоб людям було вигідно здати її, а не викинути до річки. До слова, за одну хвилину у річкові створи на кордонах з Угорщиною та Словаччиною із Закарпаття потрапляє від 30 до 50 пет-пляшок.
Національний координатор проекту ЄС "Управління відходами" Олексій Ярошевич зауважив:"Метоюакції є не лише зібрати пластик, а й переконати людей не смітити. Це проблема не лише прикордонної зони, а всієї області, адже сміття пливе річкою із верхів'їв, майже від самого її витоку". Він також повідомив, що у рамках проекту "Управління відходами" було оголошено конкурс серед громад на кращий проект вирішення проблеми засмічення. Серед отриманих заявок переможцем визнана громада с. Костилівка Рахівського району. Вона отримає контракт на фінансування від проекту (понад 50 тис.грн) на реалізацію свого задуму. Відповідний документ голові сільради Ользі Сметанюк вручив керівник проекту Саймон Поу. "Маємо на меті зупинити цю проблему там, де вона починається, тому було оголошено конкурс серед гірських сіл. Костилівка перемогла завдяки своїм ідеям, а також через те, що це село має найменше землі на душу населення, тож для сміттєзвалищ фізично не вистачає місця. Щодо інших громад, які надсилали заявки, ми співпрацюватимемо з ними і намагатимемося знайти спонсорів і для їхніх проектів", -- сказав С. Поу. Ольга Сметанюк повідомила, що село має намір впровадити роздільне збирання сміття (закуплять урни для пластику, скла тощо) та його вторинну переробку: "Завдяки проекту FORZA ми вже встановлювали у селі саморобні контейнери для збору пластику. Плануємо продовжити цей досвід і сортувати й інше сміття".
Андрій Бублик, директор зі зв'язків з громадськістю компанії "Кока-Кола Беверіджис Україна" розповів, що у всьому світі використовують пластикові пляшки як вигідну і зручну тару для напоїв. Натомість люди повинні правильно утилізувати її, щоб запобігти шкоді природі. За словами А. Бублика, сучасні ПЕТ-пляшки все більш удосконалюють у напрямку того, щоб зменшити період їх розкладання.
Посол з особливих доручень МЗС України, який сьогодні виконує роль президента Міжнародної комісії захисту річки Дунай, Микола Меленевський додав, що національні проблеми сьогодні стають міжнародними. "Країни об'єднуються для подолання спільного лиха. На жаль, його причиною є і антропогенний фактор, а це ми з вами. Тому люди повинні не лише шукати можливостей прибрати, наприклад, води річок, але й припинити їх засмічувати", -- наголосив дипломат.
Філіп Веллер, виконавчий секретар Міжнародної комісії із захисту річки Дунай відзначив, що операція "Краб" є хорошим прикладом співпраці влади, місцевої спільноти, громадських організацій, бізнесу та установ міжнародного рівня. Вона стала вкладом України у загальну справу чистоти басейну Дунаю. "Ми дуже цінуємо зусилля України, яка намагається призупинити сміття, і висловлюємо подяку за це від країн, що розташовані нижче за течією", -- сказав Ф. Веллер.
Операція "Краб" відбулася напередодні Конференції Міністрів екології басейну Тиси, які зібралися в Ужгороді для підписання меморандуму спільних дій.
|
