Одну з найперспективніших туристичних атракцій Закарпаття, що нині гине від кричущої безгосподарності, може врятувати тільки об’єднання інтересів та можливостей регіональної влади, «Укрзалізниці» та громадської ініціативи. В протилежному разі область вже найближчим часом може повністю втратити одну зі своїх «родзинок».
Презентацією щойно змонтованого відеокліпу «Штрек» розпочалася в прес-центрі «Закарпаття» прес-конференція, присвячена темі збереження Боржавської вузькоколійної залізниці. І хоча тон розмови зумисно було задано як мінорний самою анонсованою темою розмови – «Боржавська вузькоколійка — останній ювілей?», в кліпі лунала весела музика і миготіли оптимістичні кадри зі святкування 103-го Дня Боржавської вузькоколійки, що традиційно відзначався цьогоріч 7 серпня. Ідея кліпу, покликаного привернути увагу до проблеми однієї з найцікавіших пам’яток технічної культури нашої області, належить голові спілки ковалів Закарпаття "Клепач" Сергію Тяску, а реалізував її молодий ужгородський режисер Володимир Ладижець. «Всі люди, яких ви бачите в цьому кліпі – це не актори. Вони просто були учасниками цього свята. Тобто, це була хоч і заздалегідь продумана і спланована, а все ж імпровізація», – розповів Володимир Ладижець.
З демонстрації карти-схеми мережі вузькоколійної залізниці на Закарпатті розпочав свою розмову керівник ГО «Боржавська ініціатива» Денис Добра. На ній він продемонстрував навіть зруйновані в 80-х роках гірські гілки залізниці, що вели на полонину Кук та Бужору. Нині діючим залишився, фактично, тільки відрізок Приборжавське–Берегово–Виноградів. Відома всім крадіжка залізничного полотна здійснювалася, як розповів пан Денис, на одному з найцікавіших відрізків Боржавської вузькоколійки – Приборжавське–Кушниця, який проходить мальовничим берегом річки в самому «серці» Боржавських полонин. Інших лісових залізниць у нас, по суті, не залишилося.
Сьогодні на вузькоколійці ще відбуваються регулярні пасажирські перевезення за маршрутом Виноградів–Хмільник–Іршава і тільки один рейс виконується до Іршави. Берегівський відрізок використовується лише для технічного руху, а відрізок Іршава–Приборжавське не експлуатується останні 10 років, поступово руйнуючись. Відрізок Іршава–Ільниця було демонтовано впродовж 2009-2010-го років, при чому «Укрзалізниця» мотивувала такі свої дії тим, що, мовляв, вилучає колію «на зберігання». Відрізок Приборжавське–Кушниця був частково демонтований навесні цього року. Тоді 16 кілометрів колії продали за 400 тисяч гривень, а це значно менше від реальної вартості металобрухту. Сьогодні це питання перебуває у «підвішеному» стані – позивачем у Господарському суді виступила Іршавська районна рада. Але жодних гарантій, що питання буде вирішено позитивно, наразі немає.
Наступним кроком знищити вузькоколійку була спроба демонтувати раритетний залізничний механічний семафор в селі Кушниця. Ситуацію врятувала тільки місцева громада – сільський голова з депутатами, котрі, фактично, проголосили цей об’єкт пам’яткою місцевого значення і, для більшої гарантії, повісили на нього державний прапор України. Однак буквально через кілька днів цілеспрямовано було демонтовано аналогічний семафор на станції Хмільник. Тепер їх залишилось тільки чотири на всю область.
І, нарешті, остання спроба нищення вузькоколійки – це відправка на металобрухт 30-ти залізничних платформ. Це при тому, що сьогодні у контексті Європи об’єкти вузькоколійного рухомого складу – практично на вагу золота.
Картину руйнації закарпатських вузькоколійок доповнив керівник ГО «Чистий берег» Олег Супруненко з Берегова, котрий розповів про демонтаж (знову ж таки, з мотивацією «на зберігання») перил залізничного моста на Берегівському відрізку залізниці.
В продовження розмови на зазначену тему директор Іршавського краєзнавчого музею Андрій Світлинець презентував присутнім представникам мас-медіа документальний фільм «Боржавська вузькоколійка». Свого часу фільм був представлений на Всеукраїнському конкурсі мультимедійних проектів «Врятувати від забуття», що проводиться за підтримки Комітету Верховної Ради з питань освіти та науки. З числа інших можливих варіантів Боржавська вузькоколійка була обрана його темою як найболючіша з проблем такого роду на Іршавщині. Про минуле, сьогодення і варіанти майбутнього у фільмі розповідають різні люди – від школярів до колишніх і нинішніх залізничників.
Нині вузькоколійка на Закарпатті може мати як суто історичне, так і функціональне та туристичне значення. А тому кожен день зумисне неефективного використання вузькоколійної залізниці прямо веде до її знищення – саме через мотивацію, начебто, економічної неефективності.
Сьогодні, як повідомив Денис Добра, графік руху поїзда, наприклад, на маршруті Виноградів–Хмільник складено так, аби люди, їдучи на роботу чи з неї, на нього не встигали. Хоча навіть без туристичної складової вузькоколійка на Закарпатті може бути рентабельною як наш «карпатський трамвай» – раціональний і дешевий пасажирський транспорт. Так само вигідна вона і для перевезення вантажів. А туристичні перспективи від використання вузькоколійки взагалі оцінити важко – в сусідній Польщі, в Бєщадах, в національному парку така ж сама вузькоколійна залізниця визнана однією з найкращих туристичних атракцій. І навіть при найпростіших підрахунках стає очевидним, що економічний ефект від використання залізниці в туристичному контексті в наших умовах може бути, по затратах і прибутках, мінімально один до п’яти…
Першочерговим кроком для порятунку вузькоколійки, на думку Дениса Добри, може стати розробка та реалізація пілотного проекту реанімації залізниці на відрізку Іршава–Приборжавське, де збереглася колишня залізнична станція, є маневрові путі. На цьому маршруті цікавими для туристів можуть бути жіночий монастир в с. Дубрівка, пам’ятник Кротону та церква Св. Петра і Павла, в с. Білки, монастир о.Василіан в Імстичеві, водяний млин у с. Луково, цікавий вапняний кар’єр та жіночий монастир у с.Приборжавське.
Загалом же, каже Денис Добра, вихід полягає в об’єднанні інтересів та можливостей регіональної влади, «Укрзалізниці» та громадської ініціативи. Саме як представник останньої він уже ближчим часом має намір з конкретними пропозиціями завітати у владні кабінети на площі Народній в Ужгороді. Йдеться про створення спільного підприємства за участі та підтримки «Укрзалізниці» (майно), районної (земля) та обласної влади, інших учасників. До проекту би мали бути залучені місцеві громади, по території яких пролягає маршрут. Орієнтовний кошторис проекту – 450 тисяч гривень.
На завершення розмови Денис Добра запросив усіх на свято «Зустріч Святого Миколая на Боржавській вузькоколійці», яке відбудеться 19 грудня.
В програмі заходу екскурсія населеними пунктами, через які проїжджає потяг. Крім того, учасники екскурсії матимуть змогу продегустувати вина, що зберігаються у старовинних підвалах села Шаланки. Вартість поїздки – 40 грн. Станція відправлення – «Іршава». Час збору усіх бажаючих – 9:30.
За матеріалами прес-центру "Закарпаття"
|
