Заборона реклами лікарських препаратів у ЗМІ може стати реальністю. За дорученням Кабінету Міністрів України вже створюється робоча група, яка і займеться цим питанням.
У підсумку новин у цій галузі може бути чимало. Вже практично готовий законопроект, що забороняє використання зображень лікарів або людей, що їх нагадують, в рекламі будь-яких товарів. Адже саме зображення медика користується найбільшою довірою у споживачів. На даний момент зображення лікаря в рекламі заборонено лише в трьох випадках: у рекламі лікувальних засобів, алкогольних і тютюнових виробів.
Крім того, в Держспоживстандарті України вже готують законопроект, який з деякими застереженнями заборонить оформлення договорів по дистанційних продажах біодобавок і «лікувальних» приладів. Є також ідея впровадити в українську практику узгодження будь-якої реклами ліків з Міністерством охорони здоров`я України.
Більше реклами – менше здоров`я
Уже не перший рік в Україні точаться дискусії про те, чи варто змінювати правила гри, рекламуючи ліки? Лікарі говорять, що вони вже надивилися на побічні дії безконтрольного і неправильного застосування препаратів, яким сприяє реклама в ЗМІ. Ситуація лише погіршується.
«У нашу клініку щодня приходять хворі з хворобами, обумовленими прийомом медикаментів, – пояснює Володимир Назаренко, головний лікар відомої столичної клініки. – Як правило, побічні ефекти від неправильного прийому ліків полягають в алергічній або токсичній дії препаратів на організм. Сьогодні до 25% дорослого міського населення і до 70% дітей страждають на алергічні стани (на астму, кропив`янку тощо), чому неабияк сприяє безконтрольне вживання ліків».
Досить часто заявлені в анотаціях властивості препаратів не відповідають їх реальній дії. Тому й були ініційовані звернення в Антимонопольний комітет з метою перевірки популярних препаратів і внесення змін в український Закон «Про рекламу». Ще одна проблема, що впадає в очі: перебільшення, гіперболізування, присутнє в рекламі препаратів. «Придбайте ці ліки, і всього одна пігулка зробить вас здоровими!» – зрозуміло, таке твердження далеко від реальності. Крім того, подібні слогани – порушення закону про рекламу. А з порушеннями треба розбиратися.
Зокрема, фахівці вважають, що вже прийшов час переглянути список рецептурних і безрецептурних препаратів. На думку медиків, більшість ліків мають бути рецептурними. Потрібно всього лише видати наказ по Мінздоров`я, і всі лікарі будуть зобов`язані виписувати препарати своїм пацієнтам. Від цього нововведення людям – явна користь: не буде помилок у дозуваннях і правилах прийому ліків. А що більше рецептурних ліків – то менше реклами препаратів у ЗМІ. Адже, згідно з чинним українським законодавством, рекламуватися можуть тільки безрецептурні препарати.
В ефірі – найбагатші
Чи можна вирішити проблеми з рекламою ліків без змін у законодавстві? Як зазначає Олег Кобельков, керівник відділу контролю реклами Держспоживстандарту України, стаття 21 «Вимоги до ліків» українського закону «Про рекламу» цілком відповідає відповідній директиві ЄС. Разом з тим європейський документ говорить про те, що держави можуть застосовувати на своїй території жорсткіші санкції до порушників, ніж наказує директива ЄС.
У законі написано, що, приймаючи рекламу, її розповсюджувачі повинні вимагати всі документи – дозвільні, ліцензійні і так далі, що підтверджують надану в ній інформацію. Як вважає Олег Кобельков, за наявності доброї волі учасників ринку врегулювати ситуацію можна, але шансів на це дедалі менше.
Найбільше українські споживачі скаржаться на біодобавки і різні пристосування, яким приписують лікувальні властивості. Їх активно продають за допомогою телебачення. До речі, в Україні ратифіковано конвенцію про трансграничне телебачення, одна з норм якої – телепродаж ліків, біодобавок і «лікувальних» приладів.
«Місяць тому в Узбекистані заборонили рекламу пива. Це призвело до того, що продажі узбецьких марок пива всього за місяць різко скоротилися, а ось російські марки пива, яке вільно рекламували по російському ТБ, що транслюється в Узбекистані, продавалися в тому самому обсязі, - розповідає Максим Лазебник, виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції.
Як прогнозує рекламіст, якщо в українських ЗМІ заборонити рекламу ліків, це призведе до втрати доходів українських медіа, що зробить їх більш залежними від їніх власників, і в даному випадку про жодну свободу слова мова йти не може. Зокрема, відмова від реклами ліків на ТБ – істотна втрата, адже це 10% від обсягів телеринку. Телебачення однозначно постраждає, інша річ – рекламований товар.
«У нас у телеефірі рекламуються тільки найбагатші: препарати крупних міжнародних компаній, – додає Максим Лазебник. – Добре, що рекламна індустрія, виробники ліків отримали сигнал про те, що реклама ліків у принципі може зійти нанівець. Але далекоглядним людям має бути зрозуміло: заборона реклами може бути вигідна виробникам ліків. Тому що заборона – це деяка стабілізація конкурентного ринку. Компанії, що мають на ринку стійке становище, за умови заборони реклами ліків можуть отримати пільговий режим: ніякої конкуренції з новими торгівельними марками. Їх препарати і без того знають».
Реклама ліків – тільки для медиків
«Реклама ліків у метро, на білбордах, у популярних виданнях шкідлива, що не відповідає гуманним цілям медицини. Я проти реклами ліків у ЗМІ, – пояснює свою позицію Володимир Назаренко. – Подивившись рекламу препаратів, українець одразу ж кидається в аптеку. Кожний препарат має анотацію – юридично оформлений докладний опис. Але я не думаю, що менталітет наших громадян у більшості випадків дозволяє правильно застосовувати препарат – виконуючи інструкції. Знаю з досвіду: більшість українців розрізняють медикаменти за кольором пігулок».
На думку медика, реклама ліків має призначатися для медичних працівників, її повинні розміщувати в спеціалізованих ЗМІ. Саме лікарі несуть юридичну відповідальність за побічні ефекти призначеного ними лікування. Але навіть медики не можуть сказати, як певний препарат діятиме на організм пацієнта. Лише через 3-6 місяців після прийому ліків можна говорити про його ефективність.
На захист широкої реклами ліків можна сказати, що реклама допомагає споживачеві свідомо вибрати препарат – з моменту виникнення симптомів захворювання до початку надання професійної меддопомоги. «Особливе значення це має в педіатрії і при лікуванні деяких хронічних захворювань», – підкреслює Володимир Назаренко.
«Для когось реклама медичних препаратів асоціюється зі звичайним нежитем, - розповідає Дмитро Політико, керівник ДП «Український центр з питань сертифікації і захисту прав споживачів». – Але коли близька людина перебуває на межі життя і смерті, а в твоїх легенях не вистачає повітря через відчай, будь-яка реклама ліків може стати підставою для подальших дій – і не завжди правильних. Які ліки вживати – має вирішувати в таких питаннях лише лікар. Це питання нашої загальної безпеки».
«Потрібні показові розстріли і серйозні штрафи»
Чимало фахівців виступають проти внесення нових змін до закону про рекламу. «Забороняти треба обережно, інакше проблеми проявляться в іншому місці, – попереджає Владислав Оніщенко, глава правління Спілки споживачів медичної продукції. – Погляньмо на реальну ситуацію: всі, хто випускає і реалізовує препарати, це, як правило, підприємства приватної форми власності. Вони мають законне право рекламувати свою продукцію».
Рекламу ліків і лікарських засобів у ЗМІ повністю заборонено тільки в Азербайджані. У решті країн пострадянського простору рекламувати ліки привселюдно дозволено з деякими застереженнями. Отже, як підкреслюють експерти, правове поле України відповідає правилам сусідніх країн. Інша річ – як виконуються закони?
«У нас хороше законодавство, – вважає Максим Лазебник. - І нема чого затверджувати рекламу препаратів у Мінздоров`я – це ще одна зайва контора, куди заноситимуть хабарі. А грошей в країні й без того немає. Я виступаю за те, щоб прописані в законі правила контролювали і виконували. А яким чином можна примусити рекламістів дотримуватися чинного законодавства? Потрібно провести, образно кажучи, показові розстріли. Кілька справ з призначенням великих штрафів і зняттям реклами - і решта учасників ринку слухатимуться».
Ксенія Мелешко, «Главред»
ua.glavred.info
|
