|
Іпотечні кредити знову стають недоступними. Ставки по кредитах на житло у деяких банках сягають 20—25%. На таких умовах гроші позичають лише самогубці, констатують самі банкіри. Утім стимулювати цей ринок не можуть – вільних грошей для позичання немає. Саме тому зараз можна побачити безліч реклами з пропозиціями оформити депозит під «космічні» відсотки – 18-25%, адже банки будь-якою ціною намагаються знайти гроші. А ось з кредитами пропонують зачекати. Або ж видають, але на вкрай невигідних для клієнта умовах.
Хто винен?
Радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ вважає, що у «замороженні» кредитів винен Нацбанк, який задля підтримки курсу національної валюти «стерилізував» грошову масу на ринку, тому банки відчувають «дефіцит короткострокових ресурсів».
«Через це ринок міжбанківських кредитів у гривні дуже сильно виріс. Ставки достатньо високі. Це спричинило і загальне підвищення ставок по депозитах фізосіб. Це взаємопов'язані процеси. Відповідно дефіцит ресурсу призвів до того, що банки дещо обмежили операції із кредитування», - пояснює тенденцію Олексій Кущ.
На його думку, Нацбанк «приніс у жертву» економічне зростання, яке відбувалося за рахунок кредитної активності банків, задля стабілізації курсу національної валюти і утримання її на позначці 8 грн/дол.
Все це робиться для того, аби Україна змогла вчасно розрахуватися за кредитом МВФ і обійшлася без нового траншу, вважають експерти. Нагадаємо, Микола Азаров нещодавно заявив, що ми вже майже рік не отримуємо жодного центу від МВФ, всі зовнішні зобов'язання «виконуємо сумлінно» і цілком ймовірно, зможемо обійтися від кредитів і надалі.
Утім Олексій Кущ вважає, що невелика девальвація – на рівні 2-3% - гривні не завадить. А загалом, на його думку, говорити про початок банківської кризи сьогодні не потрібно, вважає Кущ. І наводить аргумент: 2011 рік – рік найбільшого повернення банками позичених у НБУ коштів - рефінансування. Тобто, банки, нарешті, почали ставати на ноги.
«Сьогоднішня ситуація викликана не якимись об'єктивними факторами. Вона викликана суб'єктивними діями НБУ. Це криза монетарних інструментів НБУ, а не криза банків. Тож простим вкладникам немає чого боятися. Ситуація зовсім не схожа на ту, яка була у 2008 році», - наголошує експерт.
Інший експерт – голова Комітету економістів України Андрій Новак – вважає причину нинішніх проблем банків значно глибшою.
«Сьогодні більшість комерційних банків працюють на тих операціях, які приносять швидко високі відсотки. А це, як правило, або спекулятивні операції на валютному чи фондовому ринках, або, в кращому випадку – споживче кредитування. Дуже невеликий відсоток кредитних банківських портфелів спрямовується на реальний сектор економіки – аграрний, промисловий, чи сектор послуг», - зазначає пан Новак.
На його думку, ця ситуація є наслідком надто ліберальної політики Нацбанку України, який пустив банківську систему на самоплив і, як регулятор, не виконує своїх інституційних функцій.
«Своїми регуляторними інструментами НБУ мав би зобов'язувати певні відсотки кредитних портфелів комерційних банків спрямовувати на реальні сектори економіки. Приміром, не менше 30% - в аграрний сектор, 30% - в промисловий сектор, 30% - в сектор послуг і високотехнологічний сектор. Ну а 10% можна залишити на операції споживчого кредитування і спекулятивні операції на валютному і фондових ринках», - пропонує вихід експерт.
Але є й інша проблема, звертає увагу Олексій Кущ. На його думку, сьогодні існує дефіцит ефективних бізнес-планів позичальників.
«Цікавих рішень, під які позичаються кошти, не так багато. Малий і середній бізнес деморалізований. А крупний бізнес фінансується через «свої» банки», - зазначає пан Кущ.
Що робити вкладникам?
Експерти стверджують, что тримати гроші в банках цілком безпечно. Адже глибинних негативних процесів у банківській сфері не відбувається. Утім радять більше довіряти відомим, стабільним банкам, які показують щомісячний прибуток, а не працюють собі у збиток. Рейтинг найбільш стабільних банків можна побачити на будь-якому фінансовому сайті або на сайті НБУ. Дехто з експертів вважає, що потрібно більше довіряти іноземним банкам, які мають філії в Україні, або ж українським банкам, які викупили іноземці.
«З такими банками можна більш-менш мати справу, тому що там є підтримка крупного іноземного банку, який має можливість залучати по світу гроші під значно менші відсотки, ніж у нас. Порівняйте, вони беруть гроші під 2-3%. А наші банки на своєму українському ринку можуть залучити гроші тільки в середньому під 20%. Тобто українські гроші для наших банків є дуже дорогими. Тому вони змушені надавати кредити під ще вищі відсотки», - зазначає Андрій Новак.
Утім і до іноземних банків потрібно підходити з обережністю. Адже останнім часом вони почали згортати свою діяльність в Україні скорочують кількість відділень, обсяг операцій. Як зазначає Олексій Кущ, до цього призвела низка факторів. Серед головних – заборона надавати фізичним особам кредити у валюті.
«До прийняття закону про заборону кредитувати фізосіб у валюті, банки з іноземним капіталом спиралися на зовнішній ресурс, залучали валютні кошти. Таким чином, в Україні були сконцентровані колосальні валютні ризики, які потім були б перенесені на позичальників (як було у 2008 році, коли 30-40% валютних кредитів стали проблемними). Таким чином, після прийняття цього закону, банки з іноземним капіталом втратили свій інструмент – валютне кредитування», - зазначає експерт.
Тож, обираючи банк, якому хочете довірити свої заощадження, не полінуйтеся поцікавитися його місцем у рейтингу стабільності банків.
|
