Американська розвідслужба ховала від міжнародного правосуддя десятки нацистських військових злочинців і їх пособників. Про це йдеться у доповіді Міністерства юстиції США, зміст якої приховували чотири роки.
Зараз же, під загрозою судового позову, міністерство випустило відредаговану версію. Однак повна версія доповіді потрапила в розпорядження газети The New York Times.
Найвидатнішим військовим злочинцем, з яким співпрацювало ЦРУ, виявився Отто фон Болшвінг. Це співробітник відомства Адольфа Ейхмана, який безпосередньо брав участь у розробці плану чищення Німеччини від євреїв. Сприяння фон Болшвінгу в отриманні притулку Вашингтон надав у 1954 році, і фон Болшвінг став працювати на ЦРУ.
Все ж Міністерство юстиції вирішило в 1981 році добиватися депортації фон Болшвінга з США. Але він у тому ж році помер у віці 72 років.
Серед захованих ЦРУ фашистів опинилися й інші помітні діячі Третього рейху. Наприклад, Артур Рудольф, який керував заводом боєприпасів Mittelwerk. На цій посаді він організовував використання підневільної праці вигнаних до Німеччини робітників і військовополонених. Влада США на це закрила очі і доставила його в Америку. Адже Рудольф багато знав про виробництво ракет. NASA відзначило його заслуги нагородою. Його називають батьком ракети Saturn 5.
У доповіді також розповідається, як американці безуспішно намагалися переконати Латвію піддати переслідуванню нацистських злочинців. У 2000 році був проведений ряд бесід з латвійськими чиновниками, але ніяких результатів це не дало.
У старих нацистів є лобі і в США в особі латвійських емігрантів. Вони виступили, зокрема, на захист відомого Івана Дем'янюка, обвинуваченого у вбивствах в'язнів табору Треблінка. Ці емігранти роздобули викинуті на смітник частини архівів Мін'юсту, що стосуються Дем'янюка. За допомогою цих документів вони намагаються домогтися виправдання свого підопічного, якого судять у Мюнхені за військові злочини.
Про співпрацю ЦРУ з ветеранами фашизму було відомо і раніше - їх використовували як джерела розвідувальної інформації, а також як вчених. Але ця доповідь проливає світло на рівень співпраці американських спецслужб із злочинцями. Доповідь з'ясувала також, що нацистських злочинців допустили в США, знаючи про їхнє минуле. "Америка, яка пишалася тим, що стала надійним притулком для переслідуваних, стала - в невеликому ступені - надійним притулком також і для переслідувачів", - йдеться у ньому.
Але він все ж таки ставить під сумнів названу раніше цифру в 10 тисяч фашистських злочинців - мабуть, в США їх виявилося все-таки менше. До того ж Служба спеціальних розслідувань виявила більше 300 фашистів, які не були допущені в США, або позбавлені громадянства і депортовані.
Доповідь склав старший юрист Мін'юсту Марк Річард, який в 1999 році умовив генпрокурора Джанет Ріно почати роботу. Він же відредагував остаточну версію в 2006 році і закликав керівництво відомства опублікувати доповідь, але отримав відмову. Захворівши на рак, він сказав родині та друзям, що хотів би побачити доповідь опублікованою за свого життя. Марк Річард помер у червні 2009 року. Виступаючи на його похороні, генпрокурор Ерік Холдер сказав, що говорив з Річардом за тиждень до смерті, і він все ще намагався домогтися оприлюднення доповіді.
І лише після смерті Річарда вашингтонський адвокат Девід Собел і громадська організація "Архів національної безпеки" подали до суду з вимогою опублікувати доповідь відповідно до закону про свободу інформації. Мін'юст спочатку спробував оскаржити позов, але врешті-решт передав Собел копію частини доповіді, але й там більше 1000 фраз і виносок були виключені.
Мін'юст стверджує, що доповідь, яка готувалася протягом 10 років, офіційно так і не була закінчена і не представляє офіційних висновків. Відомство також згадало "численні фактичні помилки і недомовки", але не вказало, в чому конкретно вони полягають.
Роздобувши повний текст і порівнявши з урізаним, газета The New York Times виявила, що приховати від громадськості намагалися конфлікт зі Швейцарією з приводу награбованих фашистами коштовностей і безуспішних спроб домогтися співпраці від влади Латвії.
Небажання Мін'юсту опублікувати доповідь може викликати політичні ускладнення для президента США Барака Обами. Адже він взявся зробити свою адміністрацію найвідкритішою за всю історію країни, а координацію роботи з розсекречення урядових архівів він доручив саме Мін'юсту.
Нагадаємо, ще в 2006 році були розсекречені документи, які свідчать про роботу американських розвідслужб з нацистами на території окупаційної зони в Німеччині. Ці документи показують також, що розвідка Західної Німеччини в 1950-ті роки мала інформацію, достатню для захоплення оберштурмбанфюрера SS, відомого військового злочинця Адольфа Ейхмана, але не зробила цього, побоюючись, що Ейхман може оприлюднити відомості про нацистське минуле Ганса Глобке - тодішнього глави секретаріату канцлера Німеччини і найближчого помічника Конрада Аденауера.
За матеріалами: ТСН
|
