|
Оглядаючись на щойно минулу весну-2011 р. Закарпатський інформаційно-аналітичний центр (ЗІАЦ) пропонує згадати десять найбільш резонансних подій і явищ того сезону в суспільному житті закарпатців.
1.Перший робочий візит В.Януковича на Закарпаття. Президент чітко показав, "хто є ху”, кому він довіряє, а кого тільки терпить. Після цього значно поменшало міфів, звузилася база для розпускання необґрунтованих чуток і здійснення дешевої клоунади. Значно зросла відомість одного з головних героїв візиту – керівника заводу "Єврокар” О.Боярина. Особливо В.Янукович хвалив на Закарпатті автономні котельні. Нагадаємо, що в Ужгороді їхню мережу успішно розбудував С.Ратушняк, хоч тепер його заслуги прагнуть присвоїти інші.
2.Скандал навколо паспортів закордонних угорців. Єдиної громадської думки з цього приводу не сформувалося. Схоже, що то була така собі розвідка, як Україна реагуватиме на подібні речі. Відреагували спокійно. Якщо то була провокація, то на неї не піддалися.
3.Сакури. Українські гібриди японської вишні стали заручниками суто закарпатської політики. Дерева то саджають заради піару (а може, і відмивання грошей), то ламають, намагаючись розіграти рожеву фішку аж двічі і показати, ніби політична боротьба в області ведеться на такому печерному рівні. Все то брудно і негідно закарпатців.
4.Перебої із водопостачанням в Ужгороді. Відтепер городян про них навіть не попереджають. Взагалі нова влада не надто поспішає з виконанням передвиборних зобов’язань (пригадуєте: воду постійно!). В цьому сенсі попередній мер С.Ратушняк згадується зараз добрим словом: той особливо не обіцяв, але регулярно збільшував графік подачі води: спершу на півгодини ,потім на годину і більше. Його відсутність стає все відчутнішою. Реальні цінності починають розуміти, коли вони опиняються в дефіциті.
5.Зростання цін на все і вся. Мали би до цього звикнути, але все ніяк не можемо. З одного боку, переможці нещодавніх місцевих виборів, відбивають шалені гроші, викинуті на кампанію. З іншого боку просто, всі збагачуються як можуть, користуючись бездіяльністю антимонопольних структур, цінових інспекцій та інших контролюючих органів.
6.Завершення навчального року. Нібито й не подія, а повсякденність, та цього року вона особлива. У такій скруті навчальний рік ще не закінчували. Освітяни здійснили просто подвиг, дотягнувши до фінішу без особливих зривів. Усе це не так завдяки галузевому керівництву, як зусиллями рядових директорів і вчителів. А як почнеться наступний рік – нікому не відомо.
7.Ріст побутової злочинності. Неприємно, але факт. У людей просто зриває дах від такого життя. Найбільше дістають навіть не матеріальні злидні, а незрозумілість перспективи.
8.Активізація гастрольної діяльності. Якщо у попередні сезони чимало гастролей зривалося через не викуплені закарпатцями квитки, цієї весни такого не було. Все-таки не хлібом єдиним живе наш край.
9.Свята вишиванки і писанки. Організовані товариством "Червона калина” на чолі із креативною Інною Конар інтерактивні заходи викликали несподівано великий резонанс. У конкурсі на кращу вишиванку взяли участь сотні шанувальників українських традицій. Не менший інтерес викликав майстер-клас по розмальовуванню писанок. Творчу ініціативу підхопили ще кілька організаторів, що провели подібні заходи слідом.
10.Ян Непомуцький. Відновлення в Ужгороді цієї скульптури, понищеної на початку раденької доби, знаменує собою поки що слабеньку, але перспективну тенденцію до відродження втраченого.
| 
