Міжнародна організація з контролю над озброєннями підозрює Білорусь в постачаннях військового устаткування до Лівії безпосередньо перед тим, як режим Муаммара Каддафі розпочав придушувати виступи опозиції.
Як повідомляє Associated Press з посиланням на Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру СІПРІ (SIPRI), в середині лютого літак Іл-62 вилетів з військової бази поряд з білоруським містом Барановичі і приземлився в аеропорту лівійського міста Сабха.
"Цей літак вилетів зі спеціальної військової бази, в завдання якої входить виключно зберігання і оборот зброї і бойового спорядження", - наводить агентство слова експерта СІПРІ Х'ю Гріффітса. Аеропорт Сабхи експерт назвав "ключовим військовим логістичним центром на півдні Лівії".
Агентство зазначає, що можлива передача партії озброєння сталася до того, як в неділю, 27 лютого Рада безпеки ООН прийняла резолюцію щодо Лівії, яка передбачає повну заборону на продаж зброї цій країні.
Напередодні МЗС Білорусі спростувало поширену в ЗМІ інформацію про те, що до Мінська прилітав Boeing-737, що належить Каддафі, з готівкою, золотом і діамантами на борту.
Нагадаємо, 26 лютого Рада безпеки ООН ввела санкції проти режиму лівійського лідера Муаммара Каддафі, заборонивши йому, членам його сім'ї і декільком учасникам виїжджати з країни. Перед цим 25 лютого Муаммар Каддафі виступив на центральній площі Тріполі. Він закликав своїх прихильників "захищати Лівію", а також заявив, що готовий відкрити арсенали, щоб озброїти народ проти "ворогів" держави.
Каддафі також заявив, що за безладами в Лівії стоять якісь "іноземці, а також Аль-Каїда". У свою чергу син лівійського лідера Сейф аль-Іслам Каддафі звинуватив ЗМІ в перекручуванні фактів, заявивши, що безлади не охопили всю країну, а лояльні лівійському лідеру військові не застосовують силу проти мирного населення.
Масові акції протесту з вимогою відставки Муаммара Каддафі, які переросли у громадянську війну, тривають в Лівії з 15 лютого. 22 лютого лівійський лідер заявив, що не залишить країну, а люди, що вийшли на акції протесту, на його думку, заслуговують смертного вироку. За даними правозахисників, жертвами заворушень і розгулу злочинності, що охопили країну, стали від 600 до 2 тисяч осіб.