– Іване Васильовичу, та все ж, якими досконалими й ультрасучасними не були б ці технології, найвідповідальніша робота лягає на плечі лісівника.
– Безперечно. Кілька поко-лінь наших попередників оберігало й примножувало багатства лісу. Їхня праця як і всіх наших колег-лісівників чи не найповніше відображена в поетичних рядках Максима Рильського: "Хто діброви молоді ростить –сам достоїн людської любові”. І хоч наше підприємство за цей період носило різні назви, прізвища ветеранів вписані золотими буквами в історію лісгоспу. Перелічити їх неможливо, та все ж слід назвати імена Леоніда Грищенка, Івана Настича, Володимира Воробйова, Ріхарда та Вікентія Райнішів, Івана Шимона, Золтана Бакші, Юрія Штулера, Івана Терещенка, Михайла Анталовці, Марії Штібель, Олени Легези, Івана Терещенка. Заслуженими працівниками лісового господарства та промисловості України стали колишній лісничий Василь Яцків та колишній головний інженер Вадим Шевко.
Серед ветеранів, котрі продовжують трудитися в колективі й носять звання "Відмінник лісового господарства” лісничі Михайло Куштан (минулого року він визнаний кращим лісничим області), Володимир Войтович, Михайло Свида, спеціаліст Світлана Костів. Їхній трудовий стаж у галузі перевищує три десятиліття. Не можна не згадати й прізвищ тих, хто користується в колективі шаною й повагою. Це головний лісничий Валентин Геккер, головний бухгалтер Василь Кий, головні спеціалісти Євген Нападій, Петро Лазар, Степан Вайдафі. Серед помічників лісничих – Василь Лиситчук, Олександр Турянчич, Євген Войтович, Василь Синичка, серед майстрів лісу – Михайло Бланяр, Іван Лоскій, Ігор Олійник, Юрій Глаголич з-поміж лісників – Михайло Швенда, Олександр Семетковський, Юрій Архій, Іван Митровка, Михайло Яблонський, Петро Бланяр, Василь Лоскій, Дезидерій Микла, Стефан Логін, Михайло Ватуня, Іван Повхан, Олександр Келемен, Михайло Буглина, Атілла Мішак. Користуючись нагодою, хочу привітати їх із ювілеєм підприємства й побажати міцного здоров’я, злагоди в сім’ях як запоруки для доброї праці.
Разом з тим повсякчас дбаємо про те, хто прийде нам на змі-ну. Майже п’ятнадцять років на основі угоди між держлісгоспом та Кам’яницькою загальноосвіт-ньою школою І-ІІІ ступенів (директор Михайло Мазюта) діє шкільне лісництво. Воно стало потужним екологічним центром шкільної молоді Ужгородського району. Без участі наших юних помічників не обходиться жодна весняна лісокультурна кампанія. Вони залучаються до виконання цілого комплексу лісогосподарських заходів – заготівлі лісового насіння, догляду за шкілками й розсадниками тощо. Членам лісництва пошито формений одяг, їм виділяємо транспорт і кошти для участі в найрізноманітніших змаганнях та конкурсах. Прикметно, що звідти, як правило, вони привозять призові місця. Чимало членів лісництва – випускників школи за нашими направленнями навчаються в Закарпатському та Сторожинецькому лісових коледжах, Ужгородському національному університеті, Національному лісотехнічному університеті України. Серед них – Віталій Ковальчук, Ксеня Німців, Ігор Кузьма, Олек-сій Кузнецов, Тетяна Штіфель.
– Ювілеї – це своєрідні віхи шляху пройденого. За ними настають трудові будні. Які вони у вашого колективу?
– Головне завдання нашого підприємства, як й інших господарств, є вирощування високо-продуктивних, корінних за породним складом насаджень із оптимальними використанням потенціалу лісорослинних умов. Такі насадження покликані забезпечувати, насамперед, захисні, рекреаційно-оздоровчі та природоохоронні функції. Лісовий фонд, що наданий у постійне користування лісгоспу, займає площу 17,2 тис. гектарів. Площа земель фонду, вкритих лісовою рослинністю, сягає 17 тисяч гектарів. Характерним є те, що тільки 11 відсотків цієї площі відноситься до категорії експлуатаційних лісів. На решті площі цього фонду рубки головного користування заборонені у зв’язку з віднесенням цих лісів до категорії захисних, рекреаційно-оздоровчих та лісів природоохоронного, наукового й історико-культурного призначення.
За таких обставин покривати дефіцит бюджетного фінансування за рахунок реалізації деревини від рубок головного користування можливості нема. То ж доводиться вишукувати нові підходи до господарювання, застосовувати нетрадиційні форми організації виробництва і праці. Добре в цій спраі прислужився досвід наших сусідів з Угорщини, Словаччини та Польщі.
До нашого невеликого колективу входить апарат управління лісгоспу (сім чоловік) та лісова охорона. Виконання всього комплексу лісогосподарських робіт проводимо згідно договорів із підрядними спеціалізованими підприємствами. Силами штатних спеціалістів виконуються тільки специфічні роботи, що потребують високої лісівничої кваліфікації.
– Ліс як живий організм, теж хворіє…
– Цього року, коли перші шість місяців випадали інтенсивні дощі, у Великодоброньському лісництві до кінця червня було затоплено дві третини лісу. Відтак настала аномальна для наших країв спека. Це створило сприятливі умови для розвитку шкідників лісу та його хвороб. Тому всю увагу звернули на санітарно-оздоровчі заходи. У наших лісах переважають листяні породи й масове захворювання ялинників на них не поширю-ється. Тому ми прийшли на допомогу в проведенні санітарно оздоровчих заходів Рахівському та Брустурянському підприємствам.
І ще одне. Одним із найважливіших заходів нинішнього року стало лісовпорядкування. З метою інвентаризації лісових масивів та фіксування всіх змін, що відбулися в них, цей захід проводиться кожні десять років адже ліс – це живий організм, який росте і розвивається. На одній ділянці пройшло всихання дерев – необхідно запланувати санітарне очищення, на іншій ділянці, де був посаджений молодий ліс, слід провести догляд за деревами головних лісоутворюючих порід – дуба, бука, ясена шляхом вибирання дерев порід-бур’янів (осика, верба та ін.), що характеризуються швидким ростом, тому пригнічують дерева основних порід.
Напередодні ювілею з Іваном КОСТІВИМ розмовляли Богдан ДУБОВИЙ та Іван ГУДЗОВАТИЙ, "Вісті Ужгородщини”
