|
Нинішня стихійна деградація нашого суспільства не може не викликати опору – особливо у тих, хто вже чогось зазнав на своєму віку. Візьмемо, скажемо, бібліотеки. Коли вірити статистиці, найбільше масових і універсальних бібліотек в області було 1955 р. – аж 997. Тоді не тільки у великих селах їх було по дві (сільрадівська і шкільна), а були вони і при багатьох підприємствах.
Потім число пішло на спад і на 1990 р. сягнуло 767. А за сучасної доби спад став особливо різкий і 2008 р. їх кількість опустилася до 509 з тенденцією до дальшого зниження. Останніми ж роками почалася взагалі так звана оптимізація. На Закарпатті вона ще здійснюється менш цинічно, ніж деінде, а все ж. Шкода, бо свого часу масові бібліотеки відіграли визначальну роль у житті багатьох відомих закарпатців. Наприклад, у щойно виданій автобіографічній повісті "Косіння трави" Петро Ходанич згадує про роль у його долі бібліотеки рідного села Ракова, що на Перечинщині. Після першої поїздки Хрущова до Америки 1955 р. той висунув гасло "Кукурудза – цариця полів".
Серед учнів теж розгорнули конкурс на кращого кукурудзовода. Письменник згадує: "У сільській бібліотеці я розшукав книжечку "Выращивание кукурузы в условиях Нечерноземья". Бог мені до того нечорнозем’я, але так книжка відкрила мені чимало агрономічних премудростей", відтак директор запросив його поділитися знаннями в різних класах, потім послав на районну конференцію, де отримано грамоту, урожай на шкільному гектарі виявився більшим за решту колгоспних. Нагородою була екскурсія по цілій Україні, яка утвердила юнака у намірах стати письменником і різьбярем. А щодо Раковської бібліотеки, то вона благополучно пережила усі негоди і реорганізації наступних 55 літ і нині числиться серед найкращих в області. Це засвідчив вже 5-й обласний конкурс-огляд "Сільська бібліотека року".
Правда, як зазначила один із співорганізаторів, директор обласної бібліотеки ім. Ф.Потушняка Людмила Григаш, цього все ще кризового року жодна з бібліотек не відповідала геть усім критеріям відмінної оцінки, особливо сутужно було з такими, як поповнення фондів, опалення, стан приміщення. Тому вирішили не визначати місця, як було раніше, а нагородити найкращих в окремих номінаціях. Бібліотека в Ракові (В.Король) стала "Кращою в роботі з дітьми і юнацтвом", в Лазах Тячівського району (Т.Токар) – "Кращою за інноваційними напрямками", тобто за придумуванням нових заходів і гуртків, які ведуться при ній. У Підполоззі на Міжгірщині (Л.Фельбаба) – "Краща взаємодія з владою і громадою", а у Завидові (С.Мисло) – "Кращі результати у пошуку альтернативних джерел формування фондів".
Трьом з них депутат обласної ради Володимир Шкріба вручив по комп’ютеру, принтеру і сканеру, а також по добірці з десятку сучасних українських видань (О.Забужко, М.Матіос, С.Жадан, А.Кококтюха та інші). Подібну добірку обіцяно подарувати і в усі сільські бібліотеки області. Четвертому переможцеві такі ж оргтехніку і книжки вручила голова Асоціації бібліотекарів Закарпаття О.Дзуровчик. Ще чотирьох з кращих привітав інший співорганізатор конкурсу – начальник обласного управління культури Ю.Глеба. Магнітоли поїхали до с.Полянська Гута на Перечинщину (бібліотекар М.Чомоляк), с.Монастирець на Хустину (М.Петрецька), с.Лозянський на Міжгірщину (С.Тайстра) і с.Дротинці на Виноградівщину (О.Бокля).
Теж не за красиві очі – десь поміняли вікна і двері, десь здійснили ще ширший ремонт. Заступник голови обласної ради А.Сербайло вручив грамоти відповідним головам сільрад і начальникам районних відділів культури. Зокрема, Міжгірський район цього року закупив літератури для бібліотек на 80 тис. грн. В принципі, небагато, але це значно більше, ніж деякі інші, більш заможні райони. А.Сербайло пообіцяв написати офіційного листа усім решті 107 обласним депутатам і закликати їх проспонсорувати передплату бібліотекам періодичних видань.
Голова обкому профспілки працівників культури Н.Товтин вручила грошові премії і закликала переломити нарешті негативну статистику бібліотек, почати нарощувати книжкові фонди, зміцнювати матеріально-технічну базу, особливо розгорнути ремонт часто аварійних приміщень. Подібні конкурси – реальна протидія нинішній тенденції до занепаду і розкладу. Аби тільки не опускати руки.
Сергій ФЕДАКА, газета «НЕДІЛЯ»
|
