Людина цікавої і непересічної долі, він присвятив своє життя
педагогіці й літературі. Після закінчення філологічного факультету
Ужгородського державного університету відкривав таїну слова школярам на
Донеччині, згодом навчав учителів, працюючи завідувачем кабінету
виховної роботи та української мови й літератури Закарпатського
інституту вдосконалення вчителів.
І увесь час прискіпливо вивчає красне
письменство. Федаківські літературні портрети, літературознавчі та
критичні статті, огляди, рецензії присвячені творчості зачинателів
новітньої закарпатоукраїнської літератури – О. Маркуша, Ф. Потушняка,
Л. Дем’яна, Д. Вакарова. Він аналізує творчість І. Чендея, П. Скунця,
В. Ладижця і ще десятків письменників із Закарпаття, Буковини,
Прикарпаття, Пряшівщини.
Більше двадцяти років редагував Дмитро Михайлович книги у
Всеукраїнському видавництві "Карпати”. Завдяки його старанням виходять у
світ твори С. Пушика, П. Скунця, І. Чендея, В. Колодія, В. Вароді, В.
Ігната, В. Кохана, Д. Кешелі, В. Густі та інших відомих авторів, які
представляють сучасну українську літературу. Особливе місце у творчому
доробку ювіляра посіла підготовка видань багатотомної тематичної серії
"Бібліотека "Карпати”, а згодом "Народної бібліотеки”, яка потішила
сучасних читачів творами Юрія Станинця, Марка Бараболі, Олександра
Духновича.
Уже у ВАТ "Видавництво "Закарпаття” Дмитро Михайлович започаткував
унікальну серію книг "Письменство Закарпаття”. У планах – видати майже
сто книг фольклору, народознавства, художньої літератури. Два десятки
книг уже вийшли друком. Серед них "Історія карпатських русинів” М.
Лучкая, твори О. Духновича, О. Павловича, В. Ґренджі-Донського, Ю.
Боршоша-Кум’ятського, збірники легенд, казок, переказів. Завдяки Д.
Федаці читач уперше відкриває невідомі поезії Ф. Потушняка, Зореслава,
А. Патруса-Карпатського, які розширили уявлення про вишуканість
крайової поезії.
Дмитро Михайлович, невтомний дослідник і популяризатор української
літератури Східної Словаччини, його стараннями читачі мають змогу
ознайомитись з творчістю І. Яцканина, І. Галайди, В. Дацея, І.
Мацинського, Ф. Іванчова та інших провідних письменників цього краю.
Як справжній і невтомний служитель храму Слова, Дмитро Федака
продовжує свою натхненну місію пропаганди рідного слова. За скромними
рядками в книжкових анотаціях "укладач”, "редактор”, "автор статті”
криється його важка і наполеглива щоденна праця на царинах духовності.
Дмитро Михайлович доводить, що закарпатська земля прекрасна не тільки
своїми краєвидами, але й талановитими людьми, здатними творити велику
літературу.
У ці радісні осінні дні, сповнені п’янкими запахами садів і
виноградів, письменники Закарпаття низько вклоняються патріарху
видавничої справи за його подвижницьку працю, зичать йому міцного
здоров’я, радості, людських гараздів і творчого натхнення.
З роси і води вам, Дмитре Михайловичу!
Невтомний Трударю, хай Бог допоможе здійснити ваші заповітні мрії і
творчі плани, бо віримо: вони покликані творити духовну ауру рідної
Срібної Землі.
Від імені письменницької громади –
голова Закарпатської організації Національної спілки письменників України Петро Ходанич
|
