21 жовтня цього року в Ужгороді у великому залі Закарпатської обласної філармонії відзначали 65 років з часу народження заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Перший в історії Закарпаття професійний колектив був створений 25 вересня 1945 року в Ужгороді як Закарпатський ансамбль пісні і танцю, який згодом, у 1947 році, реорганізували в Закарпатський народний хор. Незмінним балетмейстером-постановником тут протягом кількох десятиліть була і є легенда крайової професійної хореографії народна артистка України Клара Федорівна Балог.
Та остання залишилася не дуже вдоволена рівнем культури в культурницькому закладі, якому віддала стільки років свого творчого життя. Прикро, сповістила вона, що критичні статті, подібні до «Ганебне шоу в центрі Європи» (газета «Правозахист» за 4 квітня минулого року), треба, на жаль, продовжувати.
— За нинішнім сценарієм, — зазначила Клара Федорівна, — мені навіть не знайшлося місця на сцені. Микола Попенко, котрий теж багато років віддав нашій філармонії, дуже здивувався, не знайшовши мене серед запрошених на сцену. Справа не в мені, а в незрозумілому егоїзмі певних очільників нашої культури, які бачать себе центром усього сущого. Це не робить компліменту рівню нашої культури, показує, що останній у філармонії не дуже підвищився. На все це дійство дивилася ж еліта Ужгорода. Городяни та закарпатці відтак телефонували, висловлювали невдоволення тим, що мене, найстарішу народну артистку України, в моєму ж хорі принизили. Навіть простий робітник сказав особисто мені: «Вам навіть стілець не поставили на сцені, хоч потрібно було — крісло!»
Так і відзначила 65-річчя свого рідного хору наша «жива легенда» — в залі серед глядачів. Як старійшині, не надали їй слова і від колективу, хоч це було логічно і потрібно. Жаль… То порятуй же, Боже, деяких наших працівників культури від подібної гордині.
Василь ЗУБАЧ, м.Ужгород, karpatnews.in.ua
|
