У лікарнях на додачу до своєї хвороби легко можна дістати страшну інфекцію, наприклад гепатит С.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) підрахувала, що навіть у розвинених країнах щодесятий пацієнт може підчепити будь-яку інфекцію на лікарняному ліжку. У реанімаційному відділенні ця загроза зростає в рази.
Дослідники запевняють, що насамперед винні лікарі, які іноді нехтують правилами особистої гігієни, і замало уваги приділяють миттю рук.
До відділень інтенсивної терапії слід також додати акушерські та хірургічні відділення. За лікарняною флорою в них стежить епідеміолог.
"Щомісяця беруться посіви повітря, бактеріальний контроль всіх поверхонь, всього обладнання, яке знаходиться в палаті, сіється посуд, сіється білизна", - запевнили у лікарні.
Проте, вся відповідальність за пацієнтів лягає на плечі медперсоналу.
Руки лікарі миють по кілька разів на день за спеціально розробленою схемою. Протягом двох хвилин вимиваються ві згини пальців та шкіряні складки, де можуть знаходитися мікроорганізми. Далі руки обробляють дизрозчином, сушать і одягають у рукавички. Лише потім до пацієнтів.
Така процедура за останні роки допомогла на півтора відсотка знизити кількість інфікованих.
втім, миття рук у боротьбі з мікробами замало. Лікарі кажуть, що в ідеалі варто ще користуватися одноразовими матеріалами. Проте їх у лікарнях просто немає. Якщо немає одноразових, ще один шлях знезараження - стерилізація. Інструменти тут миють ультразвуком, замочують у дизрозчинах, піддають хімічній обробці та упаковують.
Але це не завжди допомагає. Із часом така мікрофлора виробляє певну стійкість навіть до дезінфекційних засобів. І попри всі зусилля медиків знищити внутрішньо-лікарняні інфекції, щороку у країнах Європи від них гине близько сімдесяти тисяч людей.
|