Так, в одній із депеш розповідається про зустріч посла США у Киргизстані Тетяни Гфеллер із британським принцом Ендрю. Під час розмови молодший син королеви Єлизавети ІІ зазначив, що часто відвідував Центральну Азію й Кавказ і звернув там увагу на посилення впливу Росії в цих регіонах після війни в Південній Осетії. Також Його високість розповів про зустріч iз президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Алієв нібито зізнався, що отримав листа від президента Росії Дмитра Медведєва, в якому сказано: «якщо Азербайджан в ООН визнає Голодомор в Україні геноцидом українського народу, то може забути про Нагірний Карабах». За інформацією сайту «Вікілікс», принц Ендрю також додав, що аналогічні листи з Кремля отримали лідери й інших сусідніх країн, запитавши у Гфеллер, чи не відомо їй про таке послання до тодішнього президента Киргизії Курманбека Бакієва. Однак пані посол про це нічого не знала.
Не знав, виявляється, й Ільхам Алієв — так принаймні прокоментувала оприлюднену на сайті «Вікілікс» телеграму його прес–служба. Розсекречені матеріали (не лише щодо Голодомору, а взагалі все, що стосується Алієва) в Баку назвали «відкритою провокацією, що має на меті зіпсувати відносини Азербайджану з сусідніми державами, створити недовіру між главами держав». На підтвердження своїх слів прес–служба запевняє, що «в лексиконі глави Азербайджану немає жаргонних висловів і різких емоційних оцінок, приписуваних йому на сайті «Вікілікс».
Також про визнання Голодомору геноцидом нібито розмовляли міністри закордонних справ Ізраїлю та Росії — Авігдор Ліберман і Сергій Лавров. У відповідній депеші зазначається, що Лавров порушив цю тему в рамках розмови про «перегляд історії радянської епохи та Другої світової війни». Ліберман пояснив, що, визнавши Голодомор трагедією, Ізраїль не звинувачує в ній Росію й не визнає її фактом геноциду.
Серед інших дотичних до України тем — депеша з посольства США у Франції, в якій зазначається, що «Росія схильна бачити «добрих сусідів» як повністю підконтрольних підлеглих». А Париж, мовляв, приглядається до Дмитра Медведєва, який дедалі частіше стає в опозицію до Володимира Путіна. Американські дипломати також зазначають, що Франція значно менш залежна від Росії, ніж, скажімо, Німеччина чи інші країни Євросоюзу, оскільки не сидить на голці російського газу, задовольняючи значну частину своїх енергетичних потреб через ядерну енергетику.
