|
Рамсарська конвенція (повна назва «Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів» була підписана в 1971 році у Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 159 країн - Договірних сторін Конвенції. Зараз мережа ВБУ міжнародного значення в Україні нараховує 33 водно-болотних угіддя загальною площею 676 251 га.
В Україні розпочав роботу Національний комітет з питань збереження, збалансованого використання та відновлення водно-болотних угідь України (Національний Рамсарський комітет). Це рішення було прийнято у листопаді 2010 року на установчому засіданні комітету на виконання рекомендацій 5-ї Конференції Сторін Рамсарської конвенції.
Метою створення комітету є координація дій між центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, науковими організаціями та громадськими екологічними організаціями для збереження, збалансованого використання та відновлення водно-болотних угідь України.
До складу Національного Рамсарського комітету увійшли представники Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема Держводгоспу, Держлісгоспу, Держрибгоспу та Держкомзему), установ ПЗФ, наукових і освітніх установ, громадських екологічних організацій. Головою комітету обрано начальника Державної служби заповідної справи Мінприроди України Віктора Канцурака, секретаріатом призначено Чорноморську програму Ветландс Інтернешнл. На засіданні комітету також було розглянуто «План заходів щодо впровадження Рамсарської конвенції в Україні на період до 2015 року».
Чи є такі угіддя у нас, у Закарпатті ми запитали у начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія ПОГОРЄЛОВА:
- Зазначу, що вибір території здійснюється за складною системою критеріїв. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.
Держуправлінням вжиті усі необхідні заходи для надання статусу Міжнародних водно-болотних угідь 5 водно-болотним угіддям (загальною площею 554,5 га) для включення їх в Рамсарський перелік. Зокрема, урочище «Атак-Боржавське», що входить до складу регіонально-ландшафтного парку «Притисянський», загальною площею 283,4 га, «Чорне Багно» на території НПП «Зачарований край», загальною площею 15,0 га, а також об’єкти Карпатського біосферного заповідника: «Долина нарцисів», площею 256,0 га та «Печера Дружба» на площі 0,13 га. Очікується засідання Рамсарського комітету, що повинен вирішити подальшу долю цих угідь.
- Чи є в області інші водно-болотні угіддя, перспективні для внесення до Рамсарського списку?
- У межах реалізації програми щодо збереження високогірних озер та водно-болотних угідь Карпатським біосферним заповідником погоджено надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення територіям в урочищі ,»Марамороське високогірне» на площі 2128 га та «Озірний-Бребенєскул» на площі 1656,91 га. Наразі держуправлінням проводяться заходи щодо погодження землекористувачами надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення в Ужгородському районі у межах загальнодержавного загально зоологічного заказника «Великодоброньський» та у межах регіонального ландшафтного парку «Притисянський» загальною площею 2246 га.
- На чому грунтується особливий охоронний статус цих угідь?
- Особливий охоронний статус водно-болотних угідь ґрунтується на визнанні суттєвих екологічних функцій цих земель як регуляторів водного режиму, а також як місць оселення різноманітної фауни, насамперед водоплавних птахів, зростання характерних видів флори. Водно-болотні угіддя є ресурсом великого економічного, культурного, наукового і рекреаційного значення, втрата якого була б непоправною. Землі водно-болотних угідь міжнародного значення віднесені Земельним кодексом України до земель іншого природоохоронного призначення (ст. 46). Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення, крім того, встановлюється законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Концепцією збереження біологічного різноманіття, іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами, учасницею яких є Україна.
газета"НЕДІЛЯ"
|
