|
Доробратівський Свято-Миколаївський храм унікальний тим, що в ньому від 26 вересня цього року знайшли одвічне пристанище мощі Святого Миколая. Точніше, саме того дня до храму з далекої Італії було доставлено і передано частку мощей Чудотворця. Детальніше про це – у матеріалі нашого кореспондента. Ідея привезення частки мощей з’явилася задовго до її втілення.
Ще в лютому голова Церковної Ради Доробратова Михайло Садоха у своїй розмові з синкелом Мукачівської єпархії о. Павлом Берешом спитав про можливість привезення частки мощей Св. Миколая. Отець Береш порадив обговорити це з єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії Міланом Шашіком. Шансів на успіх даного замислу було дуже мало, адже уже не одна християнська церква в Україні безуспішно намагалася отримати частку мощей Святого Миколая. І все ж владика Мілан, сповнений рішучості, звернувся до Конгрегації Східних Церков і... несподівано отримав згоду.
Новина була настільки сенсаційною, що спочатку в це не могли повірити. Ще жодна українська церква не отримувала такого права (хоча деякі церкви і заявляли про наявність в них реліквій Св. Миколая, проте мова йшла лише про, так звані, репрезентативні реліквії, тобто особисті речі чи одяг Святого). Та коли загальне піднесення від новини трохи пригасло, перед організаторами постали нові питання, які потрібно було вирішити за дуже короткий термін: необхідно було зробити внутрішній ремонт доробратівського Храму, виготовити бічний престол, на якому мали розміститися мощі та замовити ковчег, для перевезення та зберігання мощей. Останнє питання виявилося найскладнішим, адже ковчег можна було виготовити лише у трьох місцях світу: Італії, Африканській республіці та Росії, та й коштував він близько 30 тис. грн..!
Проте завдяки щирій згуртованості доробратівських вірників та з Божою допомогою ці проблеми було вирішено. Багатьох цікавило питання, чому саме доробратівський Храм обрали для розміщення мощей. Мало хто знає, що в ньому знаходиться безцінний скарб – іконостас – спроектований і розписаний народним художником України (до речі, ще й священиком) Йосифом Бокшаєм. Існують лише два такі іконостаси з-під його пензля і другий знаходиться у монастирі словацького міста Міхаловці. За Бокшаєвим проектом цього року був виготовлений бічний престол, який розписав молодий художник Михайло Бізіля. Його ж ікони можна побачити на фасаді Храму. Проте доробратівчани мають своє пояснення вибору саме їхнього храму.
За давніми переказами Св. Миколай є покровителем Доробратова. Одна з таких легенд розповідає, що колись давно на навколишні села напали татари. Почувши про це, жителі с. Доробратова зібралися разом і почали молитися Св. Миколаю. Святий явився їм і показав дорогу до місця в лісі, де вони можуть сховатися, тож коли татари увірвалися в село, то їх зустріло лише похмуре мовчання пустих будівель. Гніву воїнів не було меж: вони спалили село і кинулися шукати людей, проте пошуки були марними. Тоді вони отаборилися на сусідньому пагорбі, який народ згодом прозвав поганим (с. Погани). Тим часом люди разом з худобою жили в лісі, і все було б добре, якби не нестача питної води.
Доробратівчани знову піднесли руки в молитві і були почуті. Однієї ночі над лісом розігралася страшна гроза, блискавка вдарили в дуб біля того місця, де жили люди і в розколині, що утворилася, з’явився образ Св. Миколая, а поряд вдарило джерело з кришталево-чистою водою. Через деякий час до схованки почали приходити люди з навколишніх сіл, і всі називали один одного братами (звідси і назва села). Коли татари покинули села, люди змогли повернутися до своїх домівок. Згодом село відбудували, а біля криниці зі священною водою побудували дерев’яну церкву. Але пройшли роки, і люди забули про віру.
Тож однієї ночі під час грози блискавка вдарила в церкву, і вона згоріла, а джерело засохло. Багато часу минуло відтоді, і сьогодні доробратівчани сподіваються, що Миколай назавжди повернувся у їхнє село, адже привезення мощей – не єдине чудо за останню пору: минулого року у період світової кризи в Доробратові був зроблений зовнішній ремонт Храму, а влітку цього року на камені в лісі біля села з’явився образ Божої матері з Ісусом. Тепер Доробратово переживає період свого розквіту і піднесення. Щонеділі місцевий храм разом із священиком о. Михайлом Поповичем зустрічає нових паломників, які приходять сюди помолитися за спасіння своєї душі. Особливо врочистою літургією готуються тут відзначити день Святого Миколая.
Оксана РОЗМАН, газета "НЕДІЛЯ"
|
