|
Ми живемо у часі коли у всьому світі інтенсивний економічний і промисловий розвиток та збільшення обсягів використання природних ресурсів веде до все більшого навантаження на навколишнє середовище. На допомогу у вирішенні екологічних питань, як і у всі інші сфери людської діяльності, приходить впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій.
До прикладу, у розвинених країнах світу, електронні засоби геодезії та геоінформаційні системи (ГІС) давно вже використовуються для розв’язання екологічних проблем та здійснення державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. Нині уже важко уявити собі охорону довкілля без даних моніторингових спостережень і прогнозів, зокрема спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. На обласному рівні існує регіональна система моніторингу довкілля, про яку нам розповіли в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.
«Система моніторингу – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Моніторинг довкілля, безперечно є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики держави, слугує виробленню науково-обґрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів довкілля, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них», – розповідає начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов.
В області затверджено Програму моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки. Згідно з Програмою, суб’єкти моніторингу довкілля – це ряд профільних обласних організацій краю (Облводгосп, Державна екологічна інспекція, санепідемстанція, обласний гідрометеоцентр та ін.) – кожен у своєму напрямку готує відповідну інформацію, а регіональний інформаційний центр моніторингу довкілля Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області усе це збирає та аналізує. Результати спостережень за станом складових довкілля узагальнюються у аналітичні матеріали, котрі забезпечують інформаційні потреби громадян та органів виконавчої влади з метою мінімізації впливу на природні екосистеми та у прийнятті управлінських рішень. Узагальнена екологічна інформація розміщується на веб-сайті держуправління та веб–порталі Мінприроди.
«Для ефективного використання та аналізу моніторингових даних стану довкілля області Регіональний інформаційний центр моніторингу розпочав впровадження геоінформаційних систем (ГІС). Наразі закінчено виконання робіт зі створення програмних засобів обласної геоінформаційної системи екологічного моніторингу та комплексного аналізу стану поверхневих вод, місць утворення та видалення відходів в Закарпатській області. З метою ознайомлення громадськості з екологічним станом поверхневих вод Закарпатської області діє он-лайн версія геоінформаційної системи екологічного моніторингу, яку можна знайти за веб-адресою: ecozakarpat.net.ua», – каже головний еколог області.
Як працює ГІС? Уявіть собі, що у вас є велика кількість прозорих плівок, на кожній з яких позначені тематичні об’єкти (наприклад: заповідні території, річкова сітка, екологічно-небезпечні об’єкти і т. д.) і ви, компонуючи ці плівки так, як вам треба, будете бачити тільки об’єкти, про які ви хочете отримати інформацію. ГІС системи дозволяють не тільки продивлятися об’єкти, що цікавлять вас, збільшувати та зменшувати зображення, точно вимірювати ряд геометричних характеристик об’єктів (площу заповідних територій, довжину річки чи відстань між екологічно-небезпечним об’єктом та найближчою водоймою), а й показавши на об’єкт, отримати інформацію про нього. Наприклад, обравши заповідну територію, ви отримаєте інформацію про територію, перелік видів рослин і тварин тощо, а також моніторингові данні за декілька років по даній території.
Ви можете також використовувати ГІС як пошукову систему. В цьому випадку ви робите запит, в якому перелічуєте всі параметри, що вас цікавлять, наприклад, знайти всі автозаправні станції, які знаходяться на відстані 500 м. від р. Тиса і можуть бути підтоплені у випадку паводкової ситуації. За допомогою ГІС можна спрогнозувати та змоделювати потенційну чи реальну подію. Зокрема, оперативно прогнозувати можливі місця розривів на трасі нафтопроводу, відслідкувати шляхи розповсюдження забруднень та оцінити можливу шкоду природному середовищу, а також обчислити об’єм коштів, потрібних для ліквідації цієї аварії.
У наступному році заплановано продовжити роботи по удосконаленню регіональної системи моніторингу довкілля Закарпатської області. Ці заходи дозволять покращити розв’язання екологічних проблем та здійснення державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Лідія Загорна
|
