|
4 квітня в Ужгородському прес-клубі відбулося засідання на тему: «Чи законно засекречені генеральні плани міст і кому це вигідно?».
Під час засідання були презентовані результати моніторингу доступності для громадян генеральних планів 196 міст, серед яких: обласні центри, міста-мільйонники, курортні міста України. Окремо було представлено результати моніторингу доступності генеральних планів міст та селищ Закарпаття (міст Ужгород, Берегове, Виноградів, Іршава, Мукачеве, Рахів, Свалява, Солотвине, Хуст).
У ході презентації, що відбулася ініціативи Східнодноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) у співпраці із Закарпатським "Громадським центром" доповідачі заявили, що громадяни України, зокрема мешканці Закарпаття, протизаконно позбавлені доступу до генеральних планів власних міст.
Володимир Щербаченко, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив, керівник проекту "Через доступ до генеральних планів – до містобудування без корупції" пояснив, що дослідження ініціювали у зв'язку з тим, що у багатьох містах зелені зони, при будинкові території стають об'єктом зазіхання капіталу та недобросовісних чиновників. "Щоб захистити безпеку свого життєвого середовища, громадянам необхідно насамперед мати доступ до генпланів своїх міст, -- сказав В. Щербаченко. Ми хочемо домогтися того, щоб за генпланами було закріплено статус документів, відкритих до громадськості, як це практикується у цивілізованому світі".
Як показало дослідження, жоден із 196 населених пунктів, охоплених моніторингом, не запропонував для ознайомлення якісну та повноцінну копію генерального плану та/або його картографічної складової. Лише п'ять міст (Калуш, Моршин, Хмільник, Щолкіне, Южноукраїнськ) надіслали копії основних креслень власних генеральних планів. Більшість (115 із 196) рад міських населених пунктів, що були охоплені моніторингом, офіційно або в інший, переважно неправовий спосіб, відмовили у доступі до генеральних планів.
У цілому по Україні доступ до картографічних складових генеральних планів обмежено насамперед грифом "Для службового користування" (ДСК), рідше – грифом "таємно". Про це офіційно заявили 84 міста та селища міського типу. Зокрема, грифом "ДСК" обмежений доступ до генеральних планів міст Ужгород, Мукачево і Берегово.
"Купуючи будинок чи квартиру для своєї сім'ї, кожен з нас має право подивитися на генплан і дізнатися, що місто планує зробити у цьому районі – розбити парк чи збудувати паркінг", -- зауважив В. Щербаченко.
Олександра Матвійчук, експерт проекту "Через доступ до генеральних планів – до містобудування без корупції" розповіла: "Ми шукали баланс між правом людини знати і правом держави встановлювати обмеження. Такий документ, як генплан населеного пункту, є власністю громади, тож вона має право мати доступ до нього і до рішень, які приймаються владою на його основі".
Генеральний план населеного пункту є найважливішим документом у сфері містобудування, який затверджується органами місцевого самоврядування та визначає розвиток міста на найближчі роки. Відповідно до Конституції України, органи місцевого самоврядування лише представляють відповідну територіальну громаду, а відтак здійснюють свої функції від її імені та виключно в її інтересах. "Логічно, що генеральні плані, як нормативні документи органів міських рад, повинні бути доведені до відома територіальної громади, аби остання, як безпосередній власник містобудівної документації, могла зробити висновок, наскільки доцільно, економно та ефективно рада діє в її інтересах. Важко уявити ситуацію, за якою власник певного майна (у нашому випадку – територіальна громада) добровільно погодиться не знати, яким чином здійснюється розпорядження його майном", - прокоментувала співавтор моніторингового звіту Олександра Матвійчук.
Олександр Солонтай, експерт Інституту Політичної Освіти сказав: "На думку закарпатських можновладців, висловлену у їхніх розпорядженнях, люди не мають права доступу до містобудівної документації. Але люди мають право знати правду. Ще десять років тому практично забезпечити реальний доступ громадськості до генеральних планів та містобудівельної документації міст було важко. Але наразі, із запровадженням з 9 травня обов'язковості оприлюднення проектів всіх рішень органів влади за 20 робочих днів до їх прийняття та завдяки потужному розвитку Інтернету, вирішення проблеми стає і обов'язком влади, і це цілком реально зробити".
Громадські активісти також розповіли про позицію щодо забезпечення вільного доступу громадян до містобудівної документації 147 міських, районних, міжрайонних та обласних прокуратур, 26 управлінь СБУ, 18 проектувальних інститутів, профільних міністерств та судів. Як показали отримані відповіді, у своїй абсолютній більшості посадові особи згаданих установ та організацій, вважають практику засекречення генпланів такою, що не суперечить законам України та не вживають дій щодо змін зазначеної ситуації.
Щодо закарпатських міст, то, наприклад, влада смт. Солотвино на запит про надання копії генплану відповіла: "На даний час Генеральний план не актуальний і не може бути предметом зацікавленості для громадян". У містах Берегово, Мукачево та в Ужгороді генплан має гриф "Для службового користування". В Іршаві відмовилися надати копію генплану через відсутність у міськраді CD-дисків.
Вся зазначена інформація була зібрана та узагальнена СЦГІ в ході моніторингового дослідження, проведеного у 2009-2011 роках у рамках проекту "Через доступ до генеральних планів – до містобудування без корупції".
Мета проекту "Через доступ до генеральних планів – до містобудування без корупції": стимулювати центральні органи державної влади та органи місцевого самоврядування розробити та впровадити у життя процедуру зняття обмежувальних грифів з генпланів українських міст за активної участі громадськості в цьому процесі та із врахуванням громадських інтересів.
|
