|
Восени у наших містах і селах традиційно спалюють опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного та осіннього палів повітря у населених пунктах стає забрудненим та їдким. При цьому, як повідомляють лікарі, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Насправді мені особисто надопекла поведінка мого сусіда, який щовесни та осені, прибираючи своє подвір’я, спалює сміття, чим отруює цілий мікрорайон в Ужгороді.
Під час нещодавнього відрядження до столиці мала змогу дорогою спостерігати невтішні картини: повсюди придорожні смуги та поля чорні від спалювання рослинних решток та стерні… Яка шкода завдається спалюванням рослинних решток людям і довкіллю? Що робити з такою поведінкою наших співгромадян?Про це і піде мова у нашому матеріалі.
Дим, що утворюється від горіння сухої трави і листя, є дуже шкідливим, оскільки містить в собі отруйні речовини, які шкодять здоров’ю мешканців. Це сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Відтак у вогонь можуть потрапити пластикові пляшки, залишки одягу, що робить дим особливо їдким і токсичним. Шкода від цього значна. Але, на превеликий жаль, населення рідко надає цьому ваги, напевно через звичку. Історично так склалося, що на селі після прибирання урожаю залишки рослинності спалювалися. Цю звичку запозичили й мешканці міст. На перший погляд, це зручно – було сміття і немає. Однак при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензапірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
До того ж на присадибних ділянках рослинність нерідко обробляється засобами захисту рослин, які також при згорянні листя чи трави вивільняються у повітря. Як повідомляють фахівці, найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке господарі останнім часом особливо рясно обробляють від шкідників. Проблема посилюється тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосферного повітря.
«Таким станом справ ми особливо стурбовані, – розпочинає розмову начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов. – Якщо говорити не тільки про забруднення атмосферного повітря, стан якого, особливо в населених пунктах, бажає бути кращим, то потрібно говорити й про ту шкоду, яку завдає спалювання листя тваринним й рослинним організмам. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, які є санітарами лісів та садів. Крім того, живі організми гинуть і від утворюваних при горінні важких металів. Спалювання листя призводить до порушення верхнього шару ґрунту, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть мікроорганізми, що беруть участь у складному процесі - ґрунтоутворенні. Таким чином, випалювання рослинних решток щороку призводить до збіднення ґрунту. До того ж, вогонь знищує коріння дерев і кущів, а також може стати причиною пожежі у лісі чи навіть господарських будівель. Забігаючи наперед, скажу, що при весняному палі знищуються ранньоквітучі весняні рослини, які є рідкісними і зникаючими та знаходяться під охороною держави.
Крім того, у сміття нерідко потрапляє гума, пластикові пляшки, відходи меблів, оброблені лаковими матеріалами, при згоранні яких виділяється оксид сірки та свинець, що спричиняє різноманітні респіраторні захворювання. Потрібно пам’ятати, що листя дерев здатне накопичувати хімічні сполуки, які виділяються внаслідок роботи автомобільних двигунів тощо. Отже, господарі, що спалюють сміття у своїх дворах, погіршують здоров’я не тільки собі й своїм дітям, а й оточуючим. Але ж потрібно розуміти, що зберегти навколишнє природне середовище у належному стані, придатному для життя, можна тільки спільними зусиллями усіх громадян. Тому кожна людина повинна вважати себе зобов’язаною берегти природу і нести відповідальність за належне ставлення до неї!»
Що стосується законодавства, то відповідно до статті 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із палами і паліями. Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Про такі ситуації слід інформувати Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області, яка здійснює контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, санепідеміологічну службу та пожежних. До речі, якщо спалювання ведеться співробітниками житлово-комунальних управлінь, слід скаржитись на них вищестоящим органам – в житлове управління, управління з благоустрою, міськвиконком.
Найкращим і безпечним по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є його компостування. У компості зберігається чималий запас речовин, які необхідні для росту рослин. Його можна використовувати на присадибних ділянках й садах як добриво. Це, по-перше, збереже здоров’я людей та довкілля, по-друге, ви отримаєте підживлювальний матеріал. Для цього потрібно у спеціально відведеному місці складати рослинні рештки шарами, кожен з яких пересипати ґрунтом і час від часу перелопачувати його. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. Використовувати компост в якості добрива для дерев та кущів можна вже через рік після закладки.
|
