Шість років тому сільська рада села Терново, що на Тячівщині, дала добро на сміттєзвалище... за 15 метрів від житлових будинків. Обов’язкові громадські слухання не провела, тернівчан не запитала, склала акт про відсутність претензій суміжних землекористувачів без їхніх підписів, але не так склалося, як гадалося. Справа дійшла до районного суду, і нещодавно рішення скасували: сміттєзвалища в селі не буде.
Тернівську проблему обговорювали всі крайові ЗМІ (зокрема і «Замок» у № 36 за 22 вересня 2011 року). Мешканці тячівського Тернова подали до суду на сільраду за сміття – в урочище Бервенна без їхньої згоди звозили непотріб із 14 сусідніх сіл. У січні цього року полігон закрили офіційно – Тячівська райСЕС винесла постанову про припинення утилізації сміття, а рішенням заступника Головного держінспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області з 19 січня цього року експлуатація сміттєзвалища призупинена. Проте кількарічний «полігонний» конфлікт так і не залагодили. Тернівчани вже й не сподівалися, що служителі Феміди, тим більше на Тячівщині, ухвалять рішення на їхню користь. Аж тут...
Тячівський районний суд розглянув справу і визнав дії сільради незаконними. Скасував рішення про розробку проекту полігону, зобов’язав сміттєзвалище в урочищі закрити, вивезти звідтіля всі тверді побутові відходи, провести рекультивацію ґрунту. Постанову голова сільради вирішив оскаржувати у Львівському апеляційному адміністративному суді. Та тернівчани не бояться. Кажуть, аби сміття під вікнами не було, готові йти хоч у Європейський суд.
Сільський голова Василь Кустрьо запевняв: смітник утворився у колишньому кар’єрі цегельного заводу агрофірми «Карпати». З ями перестали вибирати глину, але не засипали її, і тернівчани, мовляв, першими почали викидати туди непотріб. Відтак сільська влада вирішила зробити «добре діло» – узаконити смітник. Проект полігону погодили майже всі районні служби, виготовили навіть паспорт об’єкта...
Тільки-но на черговій сесії Тернівська сільрада ухвалила проект, селяни запротестували. Створили ініціативну групу з ліквідації сміттєзвалища, залучили на допомогу правозахисника Василя Поповича. Пан Василь показав «Замку» купу документів. Зокрема, як виявилося, Тернівська сільрада не має на земельну ділянку, де міститься сміттєзвалище, акта про власність. А за результатами проб води у січні 2011-го Тячівська районна санепідемстанція встановила, що вода з місцевих колодязів не відповідає бактеріологічним нормам. Адже сміттєзвалище мало би розміститися щонайменше за півкілометра від житлових будинків, а не за 15 метрів, як вийшло насправді. До зони смітника потрапило майже півсотні дворогосподарств села – про це є документ з обласної СЕС. Обласна ветеринарна служба наголошувала: огорожі тут нема, порушено закон «Про відходи». Екоінспекція перевірила: відсутні і схеми санітарного очищення, і місцева програма поводження з відходами, немає не те що належної постійної комісії, а й навіть відповідальної за сміттєзвалище особи. Порушені закони про житлово-комунальні послуги, про державні закупівлі, про місцеве самоврядування... ПП «Закарпатземля» підтвердило: земля цілком придатна для сільгоспвикористання, а це вже суперечить державним будівельним нормам України, за якими полігони можна будувати лише на територіях не сільськогосподарського призначення. А комісія з розгляду питань, пов’язаних із погодженням документації із землеустрою Тячівської РДА, свого часу вирішила: можна. Район навіть виділив 60 тисяч гривень, щоби проасфальтували доріжку до полігону. Місцеві підприємці вже хотіли впорядкувати сміттєзвалище й будувати підприємство з утилізації відходів.
«Ми боролися щосили, – розповідає Тетяна Лаврюк, одна з позивачів до райсуду, член ініціативної групи, – перекривали дорогу, перестрівали машини, вночі чергували, знаків усюди понаставляли... У нас тут хати дуже близько одна до одної розміщені, майже сотня колодязів. І все – біля сміттєзвалища. Дорогою люди на роботу ходять, у школу. Бездомних псів – тьма. Діти жалілися, дуже боялися. Мою доньку мало собаки не покусали, якби сусіди не допомогли їх відігнати. У сільраді нас не розуміють, то мусимо боротися».
За словами Надії Маркуш, члена ініціативної групи, теж позивачки до суду, сільраду неодноразово просили закрити сміттєзвалище. «Та все було марно. Навіть зараз чули, що голова наш казав в інтерв’ю, мовляв, подає на апеляцію, не погоджується... Проте ми все одно радіємо, що зуміли вибороти свої землі. І сміття, сподіваємося, тут більше не буде».
Тетяна Кустрьо, депутат сільради, голова ініціативної групи зауважила, що наразі постанови Львівського апеляційного на руках ще не мають, але якщо все вирішиться не на користь тернівчан, то будуть звертатися навіть до Європейського суду. «Цей рік живемо вже нормально, – каже. – Раніше сміття цілодобово горіло, диміло, сморід стояв страшний... А зараз і вода потроху очищається, і свіжого сміття не стало – слава Богу, все налагоджується. Настрій у нас піднесений, а дух – бойовий».
Вікторія Зайцева
