РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО МАРКА, АРХІЄПИСКОПА ХУСТСЬКОГО І ВИНОГРАДІВСЬКОГО, БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ВСЕЧЕСНОМУ ІНОЧЕСТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ ЧАДАМ ХУСТСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
«Гори і холми, взиграйте, пророци Богогласнії, ликуйте, людіє і народи, прославте: всіх Спасеніє і Просвіщеніє приближаєтся, во граді Віфлеємсті раждаємоє» (тропар канона на утрені Неділі святих отець, піснь 1)
Знову й знову по великій милості Господній наступила ця тиха, свята, повна зачарування, неповторна Різдвяна ніч, яка заставляє сильно битися молоді та старі серця. Різдво Христове – це наша радість, яка ніколи не постаріє, ніколи не вийде з моди.
Різдво Христове – це диво-празник, коли ти на мить можеш відійти від мирської суєти і щиро віддати свої мислі яслам, серце зробити вертепом для Богомладенця Христа і разом з хором ангелів злитися у одну милозвучну пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир!». Здається, що в цю Різдвяну ніч небо стало ближче.
Вся природа занурюється в сон, а в серці загорається вогник надії на те, що світ навколо нас стане кращим. Радість Народження Богонемовляти кожного року приносить таке тепло і ласку, від яких зігрівається людська душа у любу сурову погоду. У ці радісні хвилини ми разом з пастухами стоїмо на полі недалеко від Віфлеєму і, гріючись біля Божественного вогню Різдвяної Літургії, чуємо ангельську радісну вісточку про те, що народився Спаситель, який є Христос Господь. Багато релігій обіцяють людину наблизити до Бога.
Але ні одна релігія, крім Православ’я, не позволяє людині пізнати Бога як брата, як друга. Через народження Сина Божого ми стаємо синами Бога Отця і братами Богонемовляти Христа. Багато людей дивляться на Різдво Христове як на якусь традицію, не задумовуючись над його змістом. Але євангельська подія Народження Христа спонукає подивитися на це свято по-особливому. Ми маємо знати, що сьогоднішній празник приніс нам все, що потрібно для нашого життя: тверду віру у всеперемагаючу силу Господню, надію на спасіння, а саме головне - велику любов до роду людського.
Як би хотілося, щоб кожен, хто наповнений життям в цей день, сприйнявся радістю народження Христа Младенця; щоб житейський шум не скрив від нашого сердечного слуху ту тишу Господньої благодаті біля ясел Новонародженого, яку відчувають Діва Марія та праведний Йосиф; щоб наша гординя підкорилася мудрій простоті, яка смиренним пастухам першим позволила прийти і поклонитися до вертепу; щоб кожен із нас, подібно волхвам, був осяяний сяйвом ясної зірки, яка виведе душу із темниці гріха і приведе до зустрічі з Богом.
Празник Різдва Христового поклав початок нового літа благості Господньої, і ми, звершуючи це торжество, дякуємо Бога за Його милості, послані нам у минулому році. Для Хустської єпархії минулий 2011 рік став особливо знаменний. Старанням та спільними трудами наших щирих закарпатців ми звершили освячення головного храму нашої єпархії – кафедрального собора в честь святих Кирила та Мефодія.
Дуже приємним є той факт, що натхненням, працею та добрим серцем наших земляків завершено будівництво Адміністративного Будинку єпархії. Перед всіма нами сьогодні неосяяне оком поле великих трудів по духовному возродженню нашого святого Закарпатського краю, його святинь, храмів, багатовікових традицій та устроїв Православ’я.
Дякуючи всім вам за це благе діло, яке входить в історію нашої Церкви, хотів би побажати, щоб великий і спасительний празник Різдва Христового наповнив душі світлою радістю, подарував мир і довгі роки кожній сім’ї, яка потрудилася на благо нашої єпархії. Сучасний світ все більше і більше сповнюється злобою і пороком, невір’ям в Бога, духом протистояння, противленням добру, прямими наслідками чого є економічні кризи, політична нестабільність, соціальні катаклізми, які потрясають багато країн.
Недивним є те, що серця наших людей-земляків наповняються страхом перед майбутнім: «Як буде далі, як жити в цьому бурному житейському морі?» Але згадаймо слова нашого Спасителя: «Не бійся, тільки віруй!» (Мк. 5, 36). Радіючи в ці світлі дні, потрібно пам’ятати і про тих, кому сьогодні важко, хто хворий, обездолений. Хіба буде наша радість справжньою, коли ми будемо святкувати, веселитися, а люди поряд – страдати від голоду та холоду?
Звичайно – ні. І тому в ці дні не будьмо байдужі у допомозі до тих, хто її потребує. Кожен з нас в ці дні чекає Маленького Христа. Але розуміймо те, що, прийнявши кожного в ім’я Христове ми приймемо самого Богомладенця.
У цей святковий день Різдва Христового сердечно вітаю всіх вас, дорогі отці, чесне у Христі чернецтво, боголюбові миряни, брати і сестри з великим християнським святом та Новим Роком. Бажаю, щоб благодатне сяйво Святої Віфлеємської Різдвяної ночі озарило ваші душі, як озарило душі пастухів, наповнило серця світом милосердя, братолюбія і всепрощення, яке приніс Спаситель миру.
Від всього серця бажаю провести ці святі Різдвяні дні у доброму здоров’ї і душевному мирі, щоб Господь благословив труди кожного з вас у тому ділі, до якого ми призвані всі.
МАРК, архієпископ Хустський і Виноградіський
|
