Жінок як і раніше примушують займатися проституцією, експлуатують як хатню прислугу, в текстильній і інших галузях легкої промисловості.
Більшість українських чоловіків, котрі стали жертвою торгівлі людьми, зазнали примусової праці в Росії, в першу чергу як будівельники, на заводах, у сільському господарстві або як моряки.
Дітей найчастіше примушують займатися проституцією або жебрати.
Кількість жертв, які зазнали примусової праці чи примусової проституції, в країні продовжує збільшуватися. Бездомні діти або діти в дитячих будинках в Україні продовжували залишатися особливо вразливими.
У самій Україні зафіксовані факти примусової праці і сексуальної експлуатації чоловіків, жінок або дітей з Конго, Молдови, Узбекистану, Чехії і Пакистану.
За звітний період підвищилася кількість засуджених за подібні злочини, виявлено більше жертв, надавалося більше допомоги неурядовим організаціям. Проводяться відповідні навчання і тренінги для прокурорських працівників, суддів, військовослужбовців миротворчих контингентів, вчителів.
Проте влада не вживає достатніх заходів для розслідування і засудження чиновників - співучасників або потуральників таких злочинів. Справи за 149-ю статтею судді нерідко трактують, пом`якшуючи вирок обвинуваченим у торгівлі робочою силою. Не розглянутий і не прийнятий розроблений в 2009 році профільний закон.
Недостатньою видається допомога та співпраця з NGO. Після реорганізації уряду в 2010 році не зрозуміло, яке агентство несе основну відповідальність за боротьбу з торгівлею людьми, зазначається в доповіді.
***
Згідно з доповіддю, до країн, де повністю виконуються вимоги американського "Акту про захист жертв торгівлі людьми" від 2000 р., входять самі США, країни Європи, Австралія, Канада і Південна Корея.
Друга група представлена державами, де уряди прагнуть слідувати цьому Акту. У цій категорії, крім України, зазначені Росія, Мексика, Гватемала, Китай, Індія, Ірак, Афганістан.
Найгірша ситуація в Ірані, Північній Кореї, М`янмі, Кувейті, Судані, Конго, Мавританії, Еритрєї, Зімбабве, Домініканській Республіці та на Кубі. Як вважають американські експерти, уряди цих держав навіть не дбають про вирішення проблеми торгівлі людьми.
