Історично подарований Україні білінгвізм – це багатство, від якого не варто відмовлятись. Про це заявив міністр освіти і науки Дмитро Табачник.
"Коли ми говоримо про двомовність, то ми ж говоримо про те, що у шкільній і вищій освіті обов'язковим має бути вивчення державної мови. Ця обов'язковість – це аксіома, яку ніхто не обговорює. Я можу послатися на свій приклад – у Києві я вчився у російській школі, але в нас були чудові викладачі з української мови і літератури. Обсяг цих годин також був обов'язковий і не менший, аніж в сусідній українській школі. Вся різниця була в тому, що, скажімо, математику у нас викладали російською, а в них – українською, більш нічого. Я вважаю, що білінгвізм – це наше багатство. Коли в Україні кожен знає українську мову – це його обов'язок як громадянина. Але не варто втрачати того, що у нас практично всі знали російську мову ", - сказав міністр.
Табачник також заявив, що російська мова зазнає утисків в Україні. "Протягом попередніх п'яти років, на мою думку, зазнавала. В столиці України і у багатьох українських містах, не радячись з батьками і з педагогічними колективами, закривали, розформовували і не давали створювати російські класи ", - вважає міністр.
Про нову редакцію Закону про мови Табачник відгукнувся дуже схвально. "Я вважаю, що цього достатньо, щоб абсолютно гармонійно виконати зобов'язання перед Радою Європи після підписання Хартії про регіональні мови і мови національних меншин. Вона дає достатньо простору для функціонування російської мови в південних і східних регіонах. Але вона зобов'язує чиновника, вчителя, державного лікаря знати українську мову", - сказав Табачник.
Він додав: "Я переконаний, що ця редакція Закону про мови дає достатньо простору, щоб дуже значна частина населення України не почувалася дискримінованою. Також переконаний, що будь-яка політична сила тільки тоді чогось варта, якщо вона виконує свої передвиборчі обіцянки".
Нагадаємо, 7 вересня у Верховній раді був зареєстрований проект закону "Про мови в Україні", внесений представниками коаліції Олександром Єфремовим, Петром Симоненком і Сергієм Гриневецьким.
Формально цей законопроект не робить російську мову другою державною, але надає їй право "вільного функціонування практично і всіх сферах діяльності", що рівнозначно офіційному статусу.
Ухвалення закону про мови в Україні парламент відклав на невизначений термін.
tsn.ua
|
