У рамках підготовки до проведення Євро-2012 Україна намагається модернізувати інфраструктуру у відповідності до європейських стандартів. Але поки будуються стадіони та готелі, іноземних туристів найбільше приголомшують українські туалети. А точніше - їх відсутність.
Зараз в основному на трасах роль громадських туалетів беруть на себе заправки. Державна політика така, що нині їм не дають дозвіл, якщо приватник не спорудить щонайменше два клозети.
На цей рік таких заплановано 3 тисячі. Але лише там, де вигідно заправнику, а не там, де потрібно рятувати бездоглядну посадку. Адже досі найпопулярнішим "туалетом" для тих, хто мандрує Україною, залишаються придорожні кущі. Де після кількох "клієнтів" і ногою не ступити. Бо прибирати нікому.
Туалетів, по-перше, украй мало, по-друге майже всі вони звичайні вигрібні ями. Про комфорт не йдеться. Класу "люкс" – це ті, в яких є двері.
За нормами - відстань між туалетами на автотрасі - 35 кілометрів. Вартість такої будки 10 тисяч гривень. Якщо на Полтавщині вони з червоними дашками, то вже на Сумщині - на цьому зекономили.
Цього року "Укравтодор" має 30 мільйонів гривень, щоб встановити ще більше офіційно названих "автопавільйонів". Утім, сервісом це назвати важко - влаштовуються такі туалети з вигрібною ямою, у багатьох немає навіть освітлення.
