|
Минуло вже 5 років з того часу, як пішов з життя Михайло Петрович Карабин — чуйна, авторитетна в районі людина. За свій 35-річний трудовий стаж на освітянській ниві Михайло Петрович зробив чимало для розвитку освіти на Верховині. При його керівництві на посаді завідуючого відділом освіти покращувалась матеріально-технічна база шкіл, біля кожного загальноосвітнього закладу будувались спортмайданчики, як ніколи був високий рівень проведення спортивних шкільних спартакіад.
Своєю наполегливою працею, активною громадською позицією здобув повагу та заслужений авторитет освітян і жителів Міжгірщини. Михайло Петрович обирався депутатом Міжгірської районної ради п’ятьох скликань, одне скликання — депутатом Закарпатської обласної ради.
Трудову діяльність розпочав у далекому 1970 році, коли після закінчення математичного факультету Ужгородського держуніверситету почав вчителювати в рідному Студеному та восьмирічці Лісківця. З 1972 по 1978 роки працював інспектором шкіл відділу освіти Міжгірського райвиконкому, а з 1978 по 1995 рік — завідуючим відділом Міжгірської райдержадміністрації. З 1996 року — голова районного комітету профспілки працівників освіти і науки району.
Михайло Карабин пішов від нас на 60 році життя, 7 лютого 2006 року його не стало. За іронією долі Михайло Петрович помер за своїм робочим столом і до заслуженого відпочинку, виходу на пенсію, не дожив всього-на-всього півроку. Але пам’ять про Михайла Карабина живе до сих пір. Доказом цьому є проведення вже четвертого поспіль традиційного волейбольного турніру, присвяченого пам’яті М.П. Карабина, який щороку організовується за підтримки РК профспілки працівників освіти і науки.
Цього разу в змаганнях, які минулої неділі пройшли в спортзалі Міжгірської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, взяли участь 10 волейбольних колективів — 6 чоловічих та 4 жіночі. До речі, за встановленим регламентом до участі допускаються команди, до складу яких входять лише працівники освіти і це додає заходу додаткової інтриги.
Цьогорічним ноу-хау стало те, що на запрошення організаторів змагань до боротьби за перехідний кубок долучилася команда і депутатів Міжгірської райради.
Забігаючи наперед скажу, що дебютанти виступили досить вдало.
Вступним словом турнір урочисто відкрила голова РК профспілки працівників освіти і науки Олена Бута. Затим своїми спогадами про Михайла Карабина, як колегу та просто шановану людину, поділився Михайло Касинець. Згадав студентські роки в Ужгородському університеті, де, будучи студентом, товаришував з нині покійним Карабином.
— Можна лише щиро заздрити наполегливості та цілеспрямованості, яка була притаманна Михайлу Петровичу, — говорив Михайло Андрійович, — адже будучи студентом 3 курсу, Карабин був змушений переводитися на заочне відділення математичного факультету, бо утримувати студента Михайла батьківська багатодітна сім’я не могла. Тому ще зовсім молодим він почав самостійно заробляти собі, як кажуть, на хліб і всупереч усьому в 1970 році здобув вищу освіту в університеті.
Голова райради Іван Ярема за свого виступу сказав: "Михайло Петрович Карабин — це людина з великої літери. Його життєва позиція та вчинки є прикладом для наслідування для багатьох поколінь. Адже будучи депутатом районної ради п’ятьох скликань, він завжди дбав про добробут краян, відстоював інтереси освітян, робив все для розвитку освіти на Верховині.
Участь у цьому турнірі команди депутатів районної ради є вираженням поваги та шани пам’яті Михайла Петровича Карабина".
Затим головний суддя змагань Тарас Бартків ознайомив учасників з правилами проведення турніру. Перехідний кубок між собою мали розіграти, як уже згадувалось, 6 чоловічих та 4 жіночі команди. Останніх розділили на 2 групи, переможці яких і мали стати фіналістами змагань. У чоловічих колективах було вирішено минулорічних призерів — команди відділу освіти та працівників освіти Синевирського куща автоматично вивести до півфіналу. Відтак чотирьом командам Міжгірського, Пилипецького, Торунського освітніх кущів та команді депутатського корпусу райради лише за умови перемоги в групі гарантувався вихід до півфіналу.
Найпринциповішим виявився поєдинок за третє місце серед жіночих команд Синевирського та Пилипецького освітніх кущів. Тут лише з допомогою додаткового раунду перемогу здобув Синевир. А ось команда працівників освіти Міжгірського куща в двох проведених іграх здолала своїх суперників, обігравши освітянські колективи Пилипця та Торуна із сухими рахунками — по 2:0. Честь міжгірських освітян захищали: Василина Гайова, Тетяна Вегеш, Оксана Козіцька, Наталія Плець, Інна Бундзяк, Наталія Дружиніна, Марія Когутич та Вікторія Форос.
А ось серед чоловіків цікаво було спостерігати за дебютантами змагань — командою депутатів райради. На даному турнірі вона пройшла всі етапні випробування: в групі — переконлива перемога над командою Торунського освітнього куща, а в півфіналі з таким самим рахунком — 2:0 перемогла збірну Синевира. Відтак команда депутатського корпусу райради у фіналі потрапила на фаворитів змагань — команду відділу освіти. В заключному двобої їм вдалося перевести гру в екстра-тайм. Але в короткій партії сильнішими виявилися освітяни і, як кажуть, на досвіді вирвали перемогу з рахунком 15:12. Отже, команда відділу освіти вже вчетверте виборює перехідний кубок пам’ятного турніру на честь Михайла Карабина. Склад переможців: Олександр Бланк, Михайло Щур, Тарас Бартків, Іван Субота, Василь Чепара, Володимир Пуга, В’ячеслав Фурдь та Ярослав Буцько.
Бронзу виборола команда працівників освіти Міжгірського куща, здолавши в півфінальному поєдинку минулорічних призерів — колектив із Синевира.
Після закінчення турніру колегією суддів та зібранням капітанів команд було визначено кращих гравців турніру. Ними стали: серед жінок — гравець команди працівників освіти Міжгірського куща Інна Бундзяк, чоловіків — гравець з команди відділу освіти Михайло Щур.
В заключному слові голова РК профспілки працівників освіти і науки Олена Бута висловила вдячність учасникам і гостям змагань за хорошу гру та палку підтримку. Олена Йосипівна побажала командам в наступному році зібратися у цей самий час, щоб знову позмагатися за кубок ім. Михайла Карабина — людини, яку пам’ятатимемо завжди.
Андрій ГОЛОДНЯК. "Верховина” для mizgir.com.ua
| 
