|
Чергові раунди переговорів по політичній (5 жовтня в Києві) і економічній (5-9 жовтня в Брюсселі) частинах угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом мають особливе значення. Ці зустрічі стануть останніми перед самітом Україна-ЄС, який пройде в Києві 4 грудня, і де, як стверджують вищі посадові особи України, буде підписано угоду про асоціацію.
Так, президент Віктор Ющенко 30 вересня заявив, що "через кілька місяців буде підписано один з базових документів (у відносинах Києва і Брюсселя) – угоду про асоціацію України і ЄС". А ще раніше – 25 вересня – прем'єр-міністр Юлія Тимошенко наголосила, що "Україні важливо підписати угоду про асоціацію з ЄС до президентських виборів".
Раніше вірогідність підписання документа у терміни, визначені Києвом, визнавали і в Брюсселі – навесні про це заявила єврокомісар з питань європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Проте сьогодні вже зрозуміло, що надії українських чиновників залишаться нереалізованими.
"Ми постійно чуємо і від перших осіб України, і від наших колег з МЗС, що Київ хоче якнайскоріше завершити переговори. Але в понеділок наша переговорна група знов повідомить учасникам переговорів з вашого боку, що в грудні підписати угоду про асоціацію не вдасться. Розділ про зону вільної торгівлі, який є невід'ємною частиною угоди, залишається дуже сирим", – зізналося джерело в Єврокомісії.
В учасників європейської і української переговорних груп вдалося з'ясувати основні розбіжності, що роблять неможливим підписання договору в нинішньому році. Найбільш проблемним в угоді про зону вільної торгівлі (ЗВТ) є розділ, присвячений уніфікації фітосанітарних норм, серед яких, наприклад, умови забою худоби (в Україні вони не такі гуманні, як у Європі), процентний вміст бактерій в літрі молока, розміри кліток для утримання птиці. Джерело в Кабміні, інформоване про хід переговорів по ЗВТ, розповіло, що при обговоренні цього питання сторони зайшли у безвихідь: Україна не готова прийняти багато нормативів європейського законодавства, а ЄС – йти на поступки. У результаті цей пункт було зовсім виключено з повістки брюссельського раунду переговорів.
Не менше проблем викликає і відповідність українських законів нормам законодавства ЄС про інтелектуальну власність у частині географічної прив'язки назв продукції. Всі знають, що Євросоюз забороняє виробляти будь-де, окрім Франції, напої під назвою "коньяк" і "шампанське", але мало хто знає, що таких спірних назв тисячі.
"Основний конфлікт у нас з Польщею, - розповів один з членів української переговорної групи. – Поляки запатентували все, що тільки можна придумати: наприклад, "шинку" і "мисливські ковбаски". Норми ЄС вимагають, щоб ми відмовилися від цих назв навіть на внутрішньому ринку. Але ці назви такі ж польські, як і українські, адже у нас спільна історія і культура. Тому ми наполягатимемо на тому, що для України потрібно зробити виключення з правил ЄС.
Дуже непросто, за словами учасників переговорів, просувається і узгодження торгівельних квот, насамперед, в аграрній сфері, яка стратегічно важлива і для Брюсселя, і для Києва. Всупереч заявам європейських і українських політиків про те, що ЗВТ буде "максимально широкою і всеосяжною", Євросоюз не готовий відкривати ринок сільгосппродукції для українського виробника.
Як стверджують учасники переговорів з боку України, держава погодилася з вимогою Євросоюзу ввести квоти по більшості найменувань, проте їх обсяг не відповідає економічним інтересам країни.
"По деяких зернових нам пропонують квоту, в десятки разів меншу обсягів нашого експорту, не говорячи вже про обсяги виробництва. Наприклад, по кукурудзі нам пропонують квоту в 70 тисяч тонн, притому що виробництво у нас – майже 7 млн тонн. Те ж саме по білому цукру: нам заявили, що готові дати квоту всього в 40 тисяч тонн (виробництво в 2009 році очікується на рівні 1,5 млн тонн)", – розповів один з членів переговорної групи.
У політичних розділах угоди про асоціацію суперечностей набагато менше. За деякими оцінками, ця частина документа готова на 95%, проте 5%, що залишилися, – найбільш проблемні. Немає домовленості про перспективу введення безвізового режиму, а також про зміст преамбули документа – на думку Києва, у ній має бути чітко позначена європейська перспектива України.
У МЗС усвідомлюють, що угоду про асоціацію не буде підписано 4 грудня. У розпорядженні видання "Коммерсант-Украина" опинився внутрішній документ відомства, що вимагає "невідкладно приступити" до розробки альтернативного плану дій у зв'язку з тим, що Євросоюз вважає за неможливе підписання угоди про асоціацію під час грудневого саміту. Замість підписання документу дипломати повинні домовитися з Єврокомісією і головуючою зараз в ЄС Швецією про підписання 4 грудня спільної заяви або політичної декларації, що "чітко відображатиме перспективи повноправного членства України в Євросоюзі".
Втім, навіть якщо досягти цієї мети не вдасться, саміт буде результативним, упевнені експерти. У даний час МЗС веде розробку дев'яти документів, про готовність яких може бути оголошено 4 грудня. Найбільшу практичну цінність мають угода про приєднання України до енергетичного співтовариства (його підготовку практично завершено) і домовленість про підписання угоди про привілеї, імунітет і діяльність в Україні Європейського інвестиційного банку. Передбачається, що на саміті буде оголошено про готовність банку відкрити офіс у Києві.
"Що стосується перспектив підписання угоди про асоціацію, то оптимальним варіантом для нас буде саміт під час польського головування, тобто в другій половині 2011 року, - стверджує співбесідник в українській переговорній групі. – Але для того, щоб через два роки ми отримали амбітні формулювання, нам треба багато працювати. Головними вимогами Європи є ухвалення нової Конституції і проведення судової реформи. Природно, судову систему ми реформуватимемо досить довго, тому вони хочуть щонайменше побачити початок цього процесу".
Експерти відзначають, що прогнозувати подальший хід переговорів тепер можна буде тільки після виборів президента.
|
