|
Обласний центр Закарпаття обійшов у рейтингу 10 великих обласних центрів України - Луцьк, Суми, Полтаву, Миколаїв, Харків, Кіровоград, Чернігів, Луганськ, Херсон і Запоріжжя - посівши серед регіональних столиць 15 місце.
Кількість міст, обраних для порівняння у складеному рейтингу розвитку, визначалося бажанням охопити не тільки обласні центри, а й усі міста, чисельності населення в яких перевищує найменший обласний центр - Ужгород, що нараховує 116,4 тис. жителів.
Порівняння проводилося за 25 критеріями, що створює п'ять груп по п'ять критеріїв у кожній. Ці групи можна умовно назвати "демографічна ситуація і безпека життя", "зайнятість і доходи населення", "витрати населення", "витрати міських бюджетів на населення", "розвиток міської інфраструктури". Вже з цих назв видно, що аналітики постаралися врахувати всі найважливіші аспекти розвитку міст. Для порівняння бралися дані за 2010 рік, отримані в територіальних підрозділах Держкомстату або безпосередньо в меріях. При цьому абсолютні показники (наприклад, в гривнях), звичайно ж, співвідносилися з числом жителів. По кожному з критеріїв містах нараховувалися бали - від 45 за найкращий показник до 1 за найгірший; потім ці бали були підсумовані, що і дозволило отримати загальний рейтинг: чим більше балів, тим вище місце.
Варто підкреслити, що складений рейтинг характеризує не стільки роботу місцевої влади, скільки увага до проблем тих чи інших міст з боку держави. Дійсно, досить подивитися на список міст, що опинилися внизу рейтингу: Слов'янськ Донецької області, Лисичанськ, Красний Луч і Сєверодонецьк Луганської області, Єнакієве Донецької області, - щоб усвідомити, що навряд чи їх низькі позиції за більшістю критеріїв обумовлені недоробками мерів та міськрад. Швидше ці міста потребують невідкладної допомоги центральної влади.
Інша річ - міста-мільйонники. Від них можна було б очікувати високих позицій в рейтингу. Зокрема, цілком прогнозованим було перше місце Києва, який лідирує і за рівнем зарплат, і за сумами товарів і послуг, реалізованих місцевими підприємствами у перерахунку на одного жителя, і за рівнем бюджету розвитку і витрат зведеного міського бюджету на освіту та охорону здоров'я. Донецьк, хоча його тягне вниз погана демографічна та екологічна ситуація, краще за інших міст фінансує транспортну сферу (чому, безсумнівно, сприяє фактор Євро-2012), посідає друге після Києва місце за рівнем зарплат і має високі результати по ряду інших показників, що і забезпечило йому шосте місце в рейтингу. Одеса своє сьоме місце отримала завдяки найвищим в Україну рівнем оплати населенням житлово-комунальних послуг, а також третім-четвертим місцям за рівнем зайнятості, за сумами товарів і послуг, реалізованих місцевими підприємствами у перерахунку на одного жителя, і за рівнем бюджету розвитку. Високий рівень реалізації товарів і послуг у Дніпропетровську, який може пишатися ще й високими темпами погашення заборгованості по зарплаті і увійшов до четвірки лідерів за рівнем фінансування ЖКГ і за обсягами (співвідношення з кількістю населення) будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг. У підсумку, навіть втративши Євро-2012, Дніпропетровськ в сумарному рейтингу розташувався на 13-му рядку - лише на один рядок нижче Львова, який і Євро-2012 зберіг, і 12-е місце в рейтингу отримав завдяки високим темпам ремонту доріг (капітального та поточного) і порівняно непоганий екологічної ситуації.
Дивно низькими на цьому тлі виглядають показники Харкова, який зайняв 27-е місце з 45, тобто виявився в нижній половині таблиці, незважаючи на те, що він має Євро-2012, є найбільшим після Києва містом України і не обтяжений багатьма з тих проблем , від яких страждають шахтарські і металургійні міста сходу країни. У сімку лідерів Харків потрапив лише за двома критеріями: п'яте місце за рівнем фінансування ЖКГ і сьоме місце серед міст з найнижчим рівнем шкідливих викидів в атмосферу від стаціонарних джерел. У той же час в сімці відстаючих столиця Слобожанщини виявилася відразу за чотирма критеріями: четверте місце серед міст з найнижчим рівнем фінансування освіти і найвищим рівнем заборгованості населення з оплати ЖКП, сьоме місце як за темпами зростання заборгованості із зарплати в 2010 році, так і за рівнем цієї заборгованості на 1 січня 2011 року. З ряду інших критеріїв Харків не увійшов до числа аутсайдерів лише "завдяки" депресивним містам Донбасу, в яких справи ще гірше. А з усіх обласних центрів нижче Харкова в сумарному рейтингу опустилися тільки п'ять міст: Кіровоград (29-е місце), Чернігів (32-е), Луганськ (34-е), Херсон (35-е) і Запоріжжя (36-е) . Причому у цих міст об'єктивних причин для відставання набагато більше, ніж у Харкова.
Звичайно, варто розповісти і про складові успіху міст, що зайняли місця в першій п'ятірці, відразу після Києва. У Хмельницькому найнижчий рівень заборгованості населення з оплати ЖКП, причому в минулому році тільки в цьому місті і в Одесі жителі сплатили їх на всі 100% і навіть трохи більше (у рахунок погашення заборгованості). Також жителі Хмельницького навчилися непогано заробляти, про що говорить друге місце їхнього міста за часткою населення, зайнятого в малому бізнесі, і за темпами житлового будівництва. Якщо врахувати, що при цьому Хмельницький на четвертому місці серед міст із низькою смертністю і входить до п'ятірки лідерів за рівнем народжуваності і за рівнем міських витрат на транспортну сферу, то його другий рядок у підсумковому рейтингу виглядає цілком заслуженою як самими жителями, так і мерією .
У той же час третє місце Севастополя пояснюється особливим статусом міста і тією увагою, яку намагалася приділяти йому центральна влада при всіх президентах. Місто моряків займає перше місце в Україні за рівнем витрат зведеного міського бюджету на ЖКГ і на культуру і мистецтво, друге (після Києва) місце з фінансування освіти та охорони здоров'я, третє місце за темпами житлового будівництва, четверте - по фінансуванню транспортної сфери і входить в п'ятірку лідерів за рівнем бюджету розвитку і за рівнем зайнятості населення. Не дивно, що Севастополь опинився в трійці міст з найвищим міграційним приростом населення: у 2010 році цей приріст (тобто різниця між числом прибулих і числом вибули, співвіднесена із загальною чисельністю населення) склав у Севастополі майже 0,5%.
Тернопіль отримав четверте місце в сумарному рейтингу насамперед завдяки порівняно хорошою демографічної та екологічної ситуації. Крім того, він на другому місці за рівнем міських витрат на фізкультуру і спорт і на третьому - по фінансуванню освіти, входить у трійку міст з найнижчим рівнем злочинності і займає шосте місце серед міст з найвищими темпами житлового будівництва і найнижчим рівнем заборгованості по зарплаті. Якби міська влада більше уваги звертали на стан доріг, зараз в основному дуже погане, місце Тернополя в рейтингу могло б виявитися ще вище. А Чернівці своїм п'ятим місцем зобов'язані найвищим серед всіх 45 міст, включених до рейтингу, міграційним приростом і відсотком зайнятих у малому бізнесі, третім місцем серед міст з найнижчою заборгованістю із зарплати, четвертим - серед міст з найнижчою заборгованістю населення з оплати ЖКП та п'ятим місцем - за обсягами (співвідношення з кількістю населення) будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг у минулому році.
Більш детальному аналізу по кожній групі критеріїв присвячені окремі статті у "Коментарях", а набрані бали і їх сума представлені у зведеній таблиці. До цього слід додати, що потреба в об'єктивній інформації, що дозволяє порівнювати ситуацію в різних містах (особливо в частині бюджетних витрат), у жителів міст висока, що було особливо помітно під час недавніх місцевих виборів. Однак централізовано зібраної статистики по містах або немає, або вона не оприлюднюється і доступна лише вузькому колу осіб.
|
