Кандидат у народні депутати України по округу №69 В'ячеслав Шутко зустрівся з мешканцями берегівських сіл, які входять до його округу. Протягом одного дня він встиг побувати у Батьові, Свободі, Горонглабі та Батраді.
Зустрічі проводилися в рамках передвиборчого, так званого, ознайомчого туру по округу. Внаслідок змін, які відбулися в округах, частина Берегівського та Іршавського районів були приєднані до округу №69 з центром у місті Мукачево. Натомість, частина мукачівських сіл відійшла до сусіднього, Свалявського, округу.
Через це дотепер переважна кількість «перерозподіленого» населення навіть не уявляє, до якого округу належить, і більшість прізвищ кандидатів для них є несподіванкою. Тому В'ячеслав Ласлович у своїх поїздках мусить знайомитись з виборцями, розповідати про себе та пояснювати, чому перед ними кандидат з мукачівського округу, розповідати про своє бачення майбутньої роботи у парламенті та відповідати на запитання виборців.
Основна робота народного депутата, переконаний В'ячеслав Шутко, не сидіти у Києві та натискати на кнопки, а постійно зустрічатися з виборцями. Тільки так він може знати реальні проблеми округу, систематизувати їх та лобіювати у Верховній Раді. "Ви звикли, що депутата бачите тільки раз у п’ять років, коли він приїжджає до вас агітувати проголосувати за нього, - сказав В.Шутко. - Потім ви йому даєте п’ять років канікул, до наступних виборів. Так не повинно бути. Сьогодні я у вас вперше, я намагатимусь вивчити нагальні проблеми, наступного разу розповім, що у моїх силах вирішити, а на що у мене поки що немає повноважень. Коли я стану народним депутатом, нічого не зміниться, я буду постійно приїжджати до вас у село, звітувати вам про виконані обіцянки і отримувати від вас нові завдання».
У кожному селі після знайомства та розповіді про своє бачення роботи нардепа присутні задавали безліч питань. Вони стосувалися і обмежень повноважень місцевих органів, і децентралізації бюджетів, і пенсійного забезпечення. Не дивина, що найболючішими питаннями є стан доріг, ремонти шкіл, дитячих садочків, ФАПів, клубів. В'ячеслав Ласлович особисто виходив на місце, вивчав стан закладів. Наприклад, у Свободянській школі І-ІІІ ступенів були замінені вікна на металопластикові. Наглядний приклад недбалості, адже, здавалось би, зробили гарну справу, але коли ми прийшли подивитись на виконані роботи, то виявили, що вікна… не відповідають фасаду! Це означає, що ніхто не робив заміри на місці, просто привезли вікна і почали підганяти їх під попередні. Де не поміщалися, вибивали зсередини частину стіни, якщо були за маленькі, як, наприклад, у спортзалі – докладали цеглою. Головне, як кажуть – списати вікна. Відкоси, звичайно ж, ніхто не зробив, і за 2 дні до початку навчального року у шпаринки між вікнами та цеглою можна просунути руку.
Поруч зі школою знаходиться розміщене приміщення, у якому знаходяться бібліотека і… ФАП. Учні, які хочуть взяти почитати книжку, мусять підніматись аварійним коридором на другий поверх, при цьому ризикують отримати цеглою по голові. Те що ФАП знаходиться у антисанітарному будинку, порослому мохом, нікого вже не дивує.
Відвідав В'ячеслав Ласлович і сільські клуби, що пропадають через відсутність опалення. Поїздив дорогами, бачив і аварійний міст через залізницю, який є єдиним шляхом «до цивілізації» для півтисячі мешканців. «Як тільки випадає перший сніг, – розповідають місцеві мешканці, – жодна машина не може проїхати. Сюди не заїжджає ні «швидка», ні пожежники. Хворих доводиться самотужки нести до моста. За продуктами ходимо пішки».
І таких проблем – безліч. В'ячеслав Шутко усе уважно вислуховував, занотовував і пообіцяв – наступного разу він вже приїде з конкретними відповідями на питання. І приїзд його не забариться, бо своїх обіцянок звик дотримуватися.
|
