 Вимога президента Віктора Ющенка скоротити в умовах кризи штат чиновників на 20% була проігнорована як Кабінетом міністрів, так і місцевими органами влади. За 2009 рік кількість українських чиновників не тільки не знизилася, але й виросла на 2,3%. З урахуванням зростання зарплат щомісячні витрати на їх утримання збільшилися майже на 30%.
Виходячи з оприлюднених даних Держкомстату, кількість чиновників в Україні на 1 січня склала 637,5 тис людей, збільшившись з 1 жовтня 2008 року на 14,3 тис – з 623,2 тис. Тоді Рада національної безпеки і оборони прийняла антикризовий план з мінімізації впливу світової кризи на економіку України, що передбачав зменшення держапарату на 20%.
Скорочення апарату державного управління – один з найбільш дієвих антикризових заходів. Так, держапарат Латвії, яка нарівні з Україною мала найбільші в Європі темпи падіння ВВП, у 2009 році зменшився на 21,9%. Проте в Україні більш ніж за рік кількість чиновників не тільки не знизилася, але, навпаки, навіть зросла на 2,3%.
При цьому наприкінці 2008 - початку 2009 року, в період найбільшого спаду економіки країни, кількість чиновників постійно зростала, досягнувши до 1 березня 635,5 тис. Невелике зниження – всього на 6 тис посад – спостерігалося в середині минулого року, але вже з серпня зростання чисельності держслужбовців поновилося. Збільшилася за цей період і середня зарплата в секторі державного управління – з 2441 грн до 3071 грн. Таким чином, щомісячні бюджетні витрати на оплату праці чиновників (не враховуючи збори до соціальних фондів) виросли з 1,52 млрд грн до 1,96 млрд грн.
Відсутність скорочення штату самі чиновники пояснюють політикою уряду Юлії Тимошенко, який, зберігаючи держапарат, протидіяв зростанню безробіття. "На початку кризи ми пропонували комплексне скорочення чисельності всіх адміністрацій, але це рішення повинен був затвердити Кабмін. Це не було зроблено, і в результаті ми маємо такий самий штат, як і до кризи, хіба що не заповнюємо вільні вакансії. При цьому Кабмін скоротив нам фінансування, виділяючи гроші лише на виплату ставок заробітних плат", - сказав голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев. Збереження штату підтвердив голова Житомирської облдержадміністрації Юрій Забіла.
"Популістські заяви про необхідність скорочення ми чули не один раз. Проте підготовка гарного фахівця займає десятки років, і розкидатися такими кадрами абсолютно нераціонально. Натомість ми запропонували Кабміну створити робочу групу, яка б зайнялася визначенням на основі наукових підходів необхідної кількості чиновників, перевіривши цю систему в трьох великих містах. Тепер ми чекаємо від уряду ухвалення цієї пропозиції", - розповів мер Запоріжжя Євген Карташов.
У найближчій перспективі скорочення держапарату представляється нереальним, вважає директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. "Нинішня управлінська система неефективна, але замість реформування уряд робить за принципом "підсилимо апарат ще одним органом або штатним місцем – і проблема вирішиться". Важко чекати змін, адже прихильниками політики посилення держконтролю у рівній мірі є і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович", - наголошує експерт.
|
