|
Минулої п’ятниці на сесії Ужгородської райради прийнято схему екомережі району. На даний момент до її складу входить 21 об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення.
Серед об’єктів є один загальнозоологічний заказник «Великодобронський», розташований на площі 1736 га Великодобронського лісництва Ужгородського держлісгоспу. Його створили постановою Ради Міністрів УРСР ще 28 жовтня 1974 року у заплаві річки Латориця та її притоків. Ця місцина цікава дубово-ясеневими лісовими масивами, як місце гніздування або відпочинку під час міграцій водно-болотних видів птахів, таких як: коровайка, біла чапля, пугач, змієїд, лелека чорний тощо. Постійне місцепроживання тут мають козулі, дикі кабани, лисиці, зайці, борсуки і навіть лісові коти. В дуплах дерев ховаються кажани (кілька їх видів, як не дивно, також потребують збереження), на берегах Латориці селяться ондатри та видри, зустрічаються також і ссавці, занесені до Червоної книги України — горностай і норка європейська. Рослинний світ багатий рідкісними видами, такими як рябчик, водяний горіх тощо.
Ботанічною пам’яткою природи на Ужгородщині визнано урочище «Тепла яма». Воно розташоване на території Кам’яницького лісництва і займає площу 93 га. Природа там просто розкішна: на крутих схилах гір (висота — 250-560 метрів над рівнем моря) ростуть 150-літні скельні дуби, явори, в’язи та ясені. Тут представлені майже всі формації та субформації, характерні для Вулканічних Карпат. Крім того, збереглися рідкісні для Вулканічних Карпат рослини, які вимагають особливої охорони: берека, кизил, спірея середня, кизильник цільнокраїй, в’язіль стрункий, півники злаколисті, вероніка колосиста, конвалія, аспленій північний тощо. В «Теплій ямі» проживають кроти, білки, лисиці, куниці, тхори, борсуки, кабани, «червонокнижні» саламандри та інші цікаві тварини. Ця територія була взята під охорону держави ще 14 жовтня 1975 року, тож вважається важливою частиною екологічної мережі Ужгородського району.
Не менше значення для збереження довкілля Закарпаття має регіональний ландшафтний парк «Притисянський», створений у 2009 році рішенням обласної ради на території Ужгородського, Берегівського, Виноградівського та Мукачівського районів як об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення. В Ужгородському районі до його складу входить вже згадуваний нами Великодобронський заказник та міждамбові простори на річках Тиса та Латориця, де зосереджене надзвичайно велике біорізноманіття.
Серед лісових багатств в Ужгородському районі виділяється урочище «Анталовецька поляна», яке знаходиться на території Ужгородського військового лісництва.
Урочище розташоване на однойменній мальовничій горі висотою 968 м, майже повністю вкритій дубово-буковим лісом, на вершині якої знаходиться воронкоподібна впадина, яка свідчить про те, що ця гора є давно згаслим вулканом. Тут зростають червонокнижні види рослин — підсніжник, беладона, лілія лісова, з фауни трапляються сови, дятли, косулі, борсуки, куниці тощо. На території об’єктів природно-заповідного фонду Ужгородського району заборонена, як правило, виробнича діяльність (у тому числі полювання), що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану. Це, приміром, будь-яке будівництво, не пов’язане з охороною території, розвідувальні, підривні роботи, стоянки автотранспорту, розведення вогнищ поза межами місць, спеціально відведених для цього. Крім того, заборонено збір рідкісних та червонокнижних видів рослин, їх квітів та плодів.
За словами начальника держ- управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова, схеми екомереж прийнято у всіх районах області, окрім Мукачівського та Іршавського. Але питання уже й тут на часі. «Екомережа Закарпатської області дозволить створити умови для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду», – констатує головний еколог області.
Лілія НАГІРНЯК
|
