Про це Ерік Кале з університету Пердью в американському штаті Індіана повідомив на конференції Американського геофізичного союзу, що проходить зараз у бразильському місті Фос-ду-Ігуасу. Січневий землетрус, додав Кале, був куди більш складним, ніж вважали досі.
Найпершою ознакою, за словами американського фахівця, стало те, що вздовж розлому Енрікільо не було виявлено ніяких розривів земної поверхні. З'ясувавши це, геологи стали вивчати інші розломи і тріщини в земній корі, зрушення якої могли призвести до поштовхів величезної сили.
Скориставшись найсучаснішими технічними засобами - в тому числі радаром і системою глобального позиціонування GPS, - доктор Кале і його колеги зуміли продемонструвати, що "структура зрушень була не подібна до ковзання, яке спостерігається у вертикальних розломах, таких як Енрікільо".
Подальші розрахунки показали: пояснити подію можна, лише якщо співвіднести цей зсув з розломом, який - якщо рухатися зі сходу на захід - іде як би по дотичній до Енрікільо, а потім повертає на 60 градусів на північ.
Цей раніше не нанесений на карту розлом привернув увагу вчених лише завдяки самому землетрусу, хоча тепер вони припускають, що він може бути складовою частиною великої системи сейсмічних розломів.
Як сказав доктор Кале, пошуки і вивчення цієї системи є надзвичайно важливою сходинкою у процесі визначення "довгострокового рівня небезпеки для Гаїті".
"Зрушення в розломах під час землетрусу змінить рівень ризику в регіоні в тій мірі, у якій цей рівень залежить від місцезнаходження розлому, геометрії і зсуву, - пояснив учений. - У деяких районах ризик може злегка збільшитися, в інших - зменшитися. І зараз ми намагаємося зрозуміти, якими можуть бути наслідки для південного Гаїті ".
tsn.ua
