Відчули зростання цін із нового року й пасажири інших маршрутів. Щоправда, не так суттєво. Наприклад, якщо з Ужгорода до Мукачева квиток коштував 9,35 грн, то тепер вартість вища майже на 50 копійок. Раніше з обласного центру до Іршави можна було проїхатися за 19 із копійками, тепер доведеться викласти цілу двадцятку. Чому подорожчали квитки?
"Тарифи поки що не зростали”, – одразу запевнив "Замок” начальник обласного комунального підприємства "Служба автомобільних перевезень” Юрій Скляров. Водночас посадовець поінформував: перевізники справді звернулися до обласної влади з проханням збільшити тарифи за проїзд. Причина вже шаблонна: зростання витрат на пальне й пально-мастильні матеріали. Поки що, зазначив Юрій Сергійович, доцільність подорожчання вивчають в облдержадміністрації. Тож наразі автобуси й далі їздять за тарифом близько 9 гривень на 40 кілометрів.
Чому ж квитки подорожчали вже? Як виявилося, собака зарита в автостанціях: там тепер ціну за послуги, включену у вартість проїзного документа, рахують по-новому. "Раніше у станційний збір на наших автовокзалах входила конкретна ціна за конкретну послугу – і це становило від 15 копійок до кількох гривень, – пояснює ситуацію голова правління ВАТ "Закарпатавтотранс” Мікловш Коссей. – Однак із 1 січня набув чинності Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України № 700 від 27 вересня 2010 року. Згідно з цим документом, ми зобов’язані обчислювати збір за новою формулою”.
Суть у тому, що відтепер ціна за послуги автостанції залежить від вартості власне тарифу на проїзд. Тобто що він більший, то й станційний збір буде вищим! Правда, не може перевалювати за 10 % вартості проїзду. Розмір станційного збору залежатиме ще й від класу автовокзалу: якщо він нижчий, то й квиток дешевший. На практиці новація призвела до того, що проїзні документи на приміські перевезення трохи подешевшали, а на міжміські – зросли. Найбільше ж ціна зросла на міжнародні напрямки.
Чому чиновники найвищого рівня додумалися вираховувати розмір станційного збору саме так, невідомо. Тарифи виросли за ніч, але чи змінилися після цього якість послуг автостанцій? Чи в залах після нового розрахунку стало комфортніше; чи касири почали працювати оперативніше? Ні. Пасажири сідають на однакових платформах, купують квитки в тих самих касирів, зрештою – їдуть майже в однакових автобусах, але чомусь хтось тепер платить за це більше, а хтось менше. Тож виходить як завжди: громадян, "завдяки” рішенню колишнього Мінтрансу, вкотре обдирають майже на голому місці. Не важко спрогнозувати: подорожчання квитків призведе до того, що ще більше пасажирів сідатимуть до автобуса не на вокзалі, а за його межами. Як відомо, в Ужгороді й Мукачеві таке давно вже практикується. Тепер число безквитковиків, очевидно, зросте. Без проїзного ж документа нема гарантії на посадкове місця. У разі ж ДТП пасажир залишиться без страхової компенсації. Повертаємося знову до "диких” перевезень 90-х?..
Між тим у пасажирів і крім цін за квитки чимало нарікань на роботу перевізників. Наприклад, як розповів "Замку” один із постійних "клієнтів” маршруту "Рахів–Ужгород”, 1 та 2 січня на рейс не виїхав жоден автобус. Обурив людей не так цей факт, як те, що в касах автовокзалу… самі не знали, буде транспорт чи ні. "Виходить, перевізники самі вирішують, чи виїжджати на маршрут, – обурюються люди, – а ми повинні гадати”. Мікловш Дюлович у коментарі "Замку” пояснив, що проблема така є, і вона пов’язана з тим, що шофери невчасно інформують автостанцію, чи працюватимуть у вихідні.
Дехто скаржиться, що у касах вокзалу продають квитки лише на певні відстані, а не на потрібну зупинку. Скажімо, на автобус "Ужгород–Перечин” зась узяти квиток до Кам’яниці. Так само не продають проїзного документа до Ракошина на рейс "Ужгород–Мукачево”. "Все залежить від того, у якому режимі працює автобус, – каже Мікловш Дюлович. – Якщо в загальному, то касир зобов’язаний продати квитокдо потрібної станції”. Виявляється, багато автобусів на згаданих рейсах їздять як маршрутні таксі. Це означає, що квитки на них справді продаються лише до конкретних станцій, визначених на маршруті. Правда, пасажир може вийти на потрібній зупинці, однак проїзд для нього не подешевшає.
Отакі особливості транспортного законодавства. До речі, якщо автобус працює в режимі експресу й попри це зупиняється на кожній зупинці, на нього можна скаржитися: ставати в будь-якому селі він не має права.
Голова правління ВАТ "Закарпатавторанс” додав, що нині спеціальна комісія в облдержадміністрації вивчає цю проблему й, можливо, найближчим часом квиток на автобус, коли він не "експрес”, можна буде купити до будь-якої зупинки, яка є на його маршруті.
Наостанок зазначимо: найімовірніше, невдовзі ціни на приміські й міжміські перевезення таки зростуть. Якщо врахувати затяті чутки, що за автобусами стоять найвищі чиновники, можна не сумніватися: бюрократи самі ж собі погодять підвищити вартість проїзду.
Ярослав Гулан, фото автора, Старий Замок Паланок, Закарпаття онлайн.БЛОГИ
