2010-й для працівників Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи видався напруженим. Згадаймо тогорічну холодну зиму зі сніговими заметами на півдні країни, загрозу весняних повеней, спекотне літо з високим рівнем пожежної небезпеки…
Рятувальникам чи не щодня доводилося боротися з наслідками стихійних лих і техногенних аварій, гасити пожежі, знешкоджувати вибухонебезпечні "пам’ятки” часів минулих воєн…
Багатообіцяючим” у цьому плані став і початок нового року. Приміром, за перші три дні січня лише столичним підрозділам МНС довелося щонайменше сотню разів виїжджати на різні НП. Те саме можна сказати й за інші регіони. Отже, сумніватися в тому, що екстриму, а значить і роботи в еменесівців стане менше, не доводиться. Про діяльність міністерства в цьому році розповідає міністр з питань надзвичайних ситуацій Віктор Балога.
- Вікторе Івановичу, ви один із "наймолодших” міністрів в нинішньому уряді, хоча досвід роботи на цій посаді у вас уже є. У чому відмінності того МНС і нинішнього?
- Більше спільного – знову потрапив у надзвичайну ситуацію! П’ять років тому була епідемія "пташиного грипу” в Криму і аварія в Алчевську, тепер – реорганізація всієї системи МНС. Погодьтеся, реформа багатофункціональної служби порятунку – справа непроста. А вирішувати це завдання треба так само швидко, як і реагувати на надзвичайну подію.
Скажу відверто: на час мого нового приходу організм МНС страждав на кризу управління – безліч зайвих проміжних ланок, в яких буксували потрібні рішення, якісь сторонні контори, що паразитували на скромному бюджеті… Підрозділ обслуговування за чисельністю нагадував ще одне міністерство. Коротше, баласт. Ймовірно, мого попередника це влаштовувало. Мене – категорично ні.
Тому почав з інтенсивної "терапії”. Найперше вдвічі скоротив число своїх заступників, на три сотні "урізав” штат завгоспів і обслуги. Одночасно разом з фахівцями переглянули вертикаль управління. З огляду на те, що керованість спеціальними силами має бути миттєвою, рішуче вилучили "прокладки”, "передаточні ланки” й "асистентів”. Зараз уся схема МНС легко вписується в аркуш формату А4.
Логіка адмінреформування
- Що конкретно зроблено?
- Коли ми розробляли нову структуру МНС, враховували необхідність змінити логіку роботи відомства так, аби в системі головними стали не чиновники, а фахівці, які працюють "у полі” – на рівні районів, міст і територій. Не зарозумілі кабінетні теоретики, а реальні практики. А то вже дожилися, що на виклик нікому виїздити, зате начальства -хоч греблю гати.
Ми перевернули піраміду МНС згори донизу. 17 головних управлінь стали просто управліннями, внаслідок чого перестало існувати сім десятків керівних посад, скасовано половину "лампасних” начальників. Запевняю, від цього ефективність роботи не знизиться! Навпаки, майже 500 вивільнених керівників зміцнять підрозділи нижчого рівня. Плюс економія у майже 8 млн гривень.
Далі. Регіональним підрозділам МНС передали гірничо-рятувальні служби, служби порятунку туристів і порятунку на воді. Тим самим уникаємо дублювання, зате маємо чіткішу керованість і мобільність. Скасовано 126 керівних посад і збережено гроші.
Директиви Президента дали нам чіткі критерії того, що і як потрібно зробити. Наприклад, скорочення штатів насамперед за рахунок начальства в окремих підрозділах сягатиме 70%. З п’яти навчальних закладів поки залишаємо в себе два спеціальні ВНЗ у Вінниці і Львові. Згодом і їх передамо Міносвіти, бо, на моє переконання, вся освітня система в країні має бути під одним дахом. Пропонуємо також ліквідувати понад 40 "лівих” організацій.
Загалом наш підхід до реформування МНС має стислу формулу: є доцільність у змінах – їх треба провести навіть понад передбачені межі. Коли втілимо всі новації, наступним кроком може стати злиття МНС з іншим державним органом зі схожими завданнями. Зупинятися не слід, бо це потрібно країні.
- Але ж кадрові скорочення – це болісний крок для звільнених…
– Згоден. Проте МНС – не філантропічна організація, а структура, покликана виконувати свій сегмент державних функцій ефективно і при цьому раціонально. Як міністр я зобов’язаний грамотно використовувати бюджет міністерства. І державні гроші, вважаю, слід передусім вкладати в обладнання, техніку і зарплати рятувальників, а не в утримання "генералітету”. Тратити гроші на зайві структури і малокорисне начальство в наших умовах навіть не розкіш, а злочинне нехлюйство.
Водночас наголошу: скорочення будуть проведені за законом, передбачені при цьому компенсації – виплачені. Порушень не допустимо. Так само не буде скорочений жоден фахівець низових ланок. Більше того, доукомплектовуватимемо підрозділи на місцях і підніматимемо зарплату людям.
Кожна витрачена гривня – під контролем
- Чи влаштовує вас цьогорічний бюджет МНС?
- Нам підняли асигнування на 10% – до 4 млрд 400 млн гривень. В умовах, коли країна ще не виборсалася з кризи, будь-яке збільшення видатків – добре. Ці гроші підуть переважно на фінансування захищених статей і частково на утримання. На розвиток залишається небагато. Тому МНС потрібно ще 825 млн. Це мінімальна додаткова сума, і ми не будемо претендувати на більше, якщо, дай Боже, не трапиться біда. 565 млн потребують сили цивільного захисту на технічне дооснащення, придбання спеціального одягу та інвентарю – за цим стоїть життя людей на випадок катастроф, пожеж і аварій. 180 млн потрібно на підтримання безпеки об’єкта "Укриття” на ЧАЕС. Ще 80 млн просимо на екологічні програми на самій станції і в зоні відчуження. Ми передали всі обгрунтування в уряд. По суті, йдеться про превентивне фінансування, здатне за копійку відвернути мільйонні втрати. Сподіваємося, що в міру економічного зростання гроші будуть виділені.
Підкреслю: МНС прозвітує про кожну бюджетну гривню. Днями ми відкрили для всіх бажаючих усю інформацію про використання бюджету міністерства у 2010 році. Це чесний крок, хоча й не вельми поширений. Ми пішли на це свідомо. Аналіз показав і ми офіційно визнали, що кожна п’ята тендерна закупівля минулого року проведена як мінімум непрозоро. Надалі звіти про всі видатки, всі операції з бюджетними грошима будуть відкритими.
Чверть віку з Чорнобилем…
У квітні виповнюється 25 років аварії на ЧАЕС. В Україні 2011-й оголошено роком розв’язання чорнобильських проблем. Як відзначатиме цю дату МНС?
- Одним із головних змістовних заходів стане проведення 20-22 квітня у Києві Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Чорнобильській катастрофі. Її учасники спробують розглянути цю дату під кутом питань безпеки нашого спільного майбутнього. Адже чим далі відходить у минуле 26 квітня 1986 року, тим очевиднішими стають виклики, кинуті світу "мирним атомом”. Конференція обіцяє бути представницькою – запрошено півсотні іноземних делегацій, науковців, державних і громадських діячів, політиків. Очікуємо, що форум вшанує присутністю Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун. Без сумніву, конференція дасть нове розуміння того, яким має бути життя і нашої країни, і світового співтовариства на наступному постчорнобильському етапі.
Готується до оприлюднення Національна доповідь до 25-х роковин трагічних подій, де буде викладено не лише аналіз причин і наслідків тієї катастрофи, а й дано її оцінку в історичному та гуманітарному аспектах. Проводитимуться численні заходи із вшанування жертв аварії. Плануємо у Чорнобилі відкрити музей, над експозицією якого працює відомий митець, народний художник України Анатолій Гайдамака.
Звісно, надважливе завдання у контексті Чорнобиля -спорудження нового саркофага над зруйнованим реактором. Фахівці МНС прискорили відповідну роботу з іноземними партнерами. Без надмірного оптимізму скажу, що нині складаються всі передумови, аби будівництво конфайнменту повністю завершилося у 2015 році.
- Широкого розголосу набула ваша ініціатива про відкриття зони відчуження для відвідувачів. Навіщо і кому це потрібно?
- Зону відчуження треба було зробити доступною для відвідування, коли це стало можливим з точки зору безпеки для життя і здоров’я людей. Чим менше бар’єрів, тим більше люди зможуть самі дізнатися про те, якою зараз є ЧАЕС і що відбувається навколо неї. Це так само, як після падіння "залізної завіси” ми поступово відкривали колись заборонений Західний світ. Про зону відчуження, про зруйнований енергоблок в народі гуляє стільки міфів і небилиць, що поїздка туди стане ефективним антистресовим і антипанічним засобом.
До речі, представник Програми розвитку ООН Хелен Кларк, яка в грудні побувала в зоні, повністю підтримала мою ініціативу. Вона сказала, що вільний доступ допоможе українцям більше дізнатися про Чорнобильську трагедію та її наслідки. Поїздка в зону не загрожуватиме життю і здоров’ю, якщо дотримуватися правил. Зрозумійте правильно: ідея не в тому, щоб просто заробляти на Чорнобилі гроші. Замисел в іншому – цілком безпечно, зручно і доступно задовольнити інтерес як українців, так і іноземців до унікального туристичного об’єкта, яким, так уже склалося, є зона відчуження.
- Ще одним резонансним проектом МНС стало створення служби виклику "112″ за відомим американським аналогом "911″…
- Повністю проект називається "система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112″. Це можливість будь-кому одержати невідкладну допомогу чи порятунок, зателефонувавши у будь-якому місці країни за універсальним номером, не плутаючись між різними службами і не втрачаючи дорогоцінний час, особливо у ситуаціях, коли рахунок іде на секунди.
У МНС створено "Центр громадської безпеки 112″, який і втілює цей задум. Техніко-економічне обгрунтування проекту буде розроблено до 1 лютого, документація на мережу "112″ -до 1 квітня ц. р. Далі будемо купувати апаратуру і обладнання, будувати регіональні центри в областях, де проходитимуть матчі Євро-2012. З 1 травня наступного року система діятиме в Києві, у Донецькій, Харківській, Львівській і Київській областях. По всій території країни "система 112″ повинна запрацювати з 1 грудня 2015 року.
- 2010 рік через часті природні аномалії був для МНС вельми складним. Як ви оцінюєте роботу рятувальників?
- Вони спрацювали по максимуму, наскільки це було можливо. Я їм вдячний за це. Сьогодні маю за честь очолювати, напевно, найбільш людяне міністерство в Україні. Адже ми рятуємо життя людей і приходимо на допомогу іноді в безнадійних ситуаціях. І долаємо їх, і виходимо переможцями! Та якщо чесно, мрію, аби надзвичайних ситуацій не було зовсім. Тоді не буде шкода і втратити цю роботу через непотрібність. Зате буде привід зайнятися іншими добрими справами!
Олександр Біттнер, «Урядовий кур’єр»
