З кожним приходом на зустріч із ним здається, що твоя душа – все ближче до неба
Свого часу, а було це ще за життя лауреата Національної премії їм.Т.Г.Шевченка, відомого в Україні та за її межами письменника, перекладача, журналіста, редактора Петра Миколайовича Скунця, працюючи в газеті «Карпатська Україна», за завданням редакції я брала інтерв’ю в тоді новопризначеного титулярного єпископа бононійського Мукачівської єпархії Мілана Шашіка. І серед журналістських запитань задала й цілком природне: «Невже закарпатська греко-католицька громада не виростила свого духовного наставника, а тому вкотре сюди направляють з чужих держав?»
Мілан Шашік відповів не зразу – одне з перших інтерв’ю і така неприхована упередженість!?
Зібравшись з думками, він сказав надто спокійно, мовляв, багато представників духовенства греко-католицької церкви Закарпаття тодішній комуністичний режим винищив. Це-по-перше. По-друге, його направили в наш край з Риму, то ж він докладе всіх зусиль, аби сумлінно служити церкві і її громаді та оправдати це високе довір’я.
З того часу минуло чимало років. Чимало води збігло. Вже немає серед нас і Петра Миколайовича…
А Мілан Шашік став єпископом Мукачівської єпархії візантійського обраду. Цьому передували незліченні щоденні труди щодо розвитку церковного служіння в парафіях, підносячи душі вірних до розуміння слова Господнього, відроджуючи традиції церкви, звичаї та ненав’язливо запроваджуючи новинки євангелізації. Чого лише вартий напередодні Великодня зініційований ним процесійний хід з Хрестом вулицями м.Ужгорода, до якого долучитися може кожен, хто вірує. Чи дійство з перенесення мощів Блаженного Теодора Ромжі, на честь якого, до слова, в єпархії розпочато Рік, присвячений Блаженному, що триватиме до червня 2011 року. Або ж посилена праця о.Мілана з молодими священиками, парафіянами. Чи не тому нині на Архієрейські Літургії з єпископом Шашіком приходять цілими сім’ями з маленькими дітками, яким він радіє найбільше.
Крім того, Мілан Шашік доклав багато зусиль, аби завершити будівництво духовної семінарії та підготувати молодих фахівців до священичого сану, здобути вищу освіту, набути доброго досвіду.
Показовим є і те, що сьогодні динамічно реконструюється Собор та за сприяння депутатів облради повертається майно церкві.
Словом, Мілан Шашік став будівельником греко-католицької спільноти на Закарпатті. У всіх церквах єпархії панують благодать, злагода. І вже важко уявити собі Божу Літургію без його мудрого слова, ніжного, теплого голосу, пісне співів з певним акцентом, що вражають до глибини душі. І з кожним приходом на зустріч із ним здається, що твоя душа все ближче до неба.
Анна Романенчук, член Національної спілки журналістів України, м.Ужгород, Україна.
