Згідно з цією програмою, поділеної на 4 етапи і розрахованої до 2017 року, Україна зобов'язалася позбавитися від надлишкового озброєння: 133 тисяч тонн боєприпасів, 1,5 мільйона одиниць стрілецької зброї, тисячі одиниць переносних зенітно-ракетних комплексів.
Однак американці були далекі від ідеї, що Україна виконає всі взяті на себе зобов'язання. При цьому Штати запропонували збільшити суму коштів, що виділяються на ліквідацію надлишкового озброєння, за умови, що Україна ліквідує не тисячу систем ПЗРК, а більше.
На цій же зустрічі було піднято питання про взаємини України і Росії в Криму. Українська сторона поцікавилася думкою США про інформацію Кремля "з приводу загрожує дестабілізацією накопичення зброї в конфліктних зонах". США ніяк не відреагували на цю інформацію, заявивши, що не мають у своєму розпорядженні підтверджують її документами.
У той же час Україна висловила побоювання з приводу намірів РФ боротися із зазначеною дестабілізацією, яку, за словами Олександра Ніконенка (на той момент директора департаменту контролю за озброєнням і військово-технічного співробітництва МЗС, зараз посол України в Португалії - ред., "Росія могла використовувати проти України як привід для того, щоб розв'язати війну на захист російських громадян в Криму".
Зв'язатися з Ніконенком не вдалося. При цьому джерело припустило, що таким чином Україна намагалася вести інформаційну кампанію проти планів Росії узаконити можливість збройного втручання, у разі якщо в якійсь з держав будуть порушуватися права російських громадян. Ідея ця в Москві народилася після серпневих подій 2008 року, коли відбувся грузинсько-російський військовий конфлікт, і втілилася в поправки до закону "Про оборону", підписані президентом РФ Дмитром Медведєвим 9 листопада 2009.
Депеша від 22 квітня, має гриф "таємно", стала другим повідомленням, яке свідчить, що Україні останні кілька років побоювалася протистояння в Криму. 13 січня на WikiLeaks була оприлюднена депеша, складена за підсумками відбулася у квітні 2008 року зустрічі лідерів країн Балтії.
У розділі "Україна" цього документа наводиться виклад виступів датського дипломата Карстена Дамсгаарда і виконуючого обов'язки заступника держсекретаря США з політичних питань Деніела Фріда: "Обговорення з України було сконцентровано навколо питань тривалої політичної нестабільності, необхідність реформ і потенційної нестабільності в Криму ... Він ( Фрід також висловив побоювання з приводу можливих провокацій РФ в Криму".
Окремий блок документів, датованих 2007 та 2009 роками, присвячений ядерній безпеці. США дуже чутливо ставилися до будь-якої інформації, присвяченій транспортуванню або продажу радіоактивних матеріалів. Особливо їх зацікавила спецоперація, проведена СБУ на початку квітня 2009 року, коли в Тернопільській області були затримані 3 особи, у яких вилучили контейнер з радіоактивною речовиною.
Як розповів тоді голова СБУ Валентин Наливайченко, члени організованого злочинного угруповання намагалися за 10 мільйонів доларів продати речовину, яку можна використовувати в терористичних цілях для створення так званої "брудної бомби".
"Вашингтон запросив узгоджену відповідь з метою усунення інформаційних прогалин. Найбільш актуальне питання полягає в тому, чи є вилучений матеріал плутонієм-239, тобто чи підходить він для виготовлення ядерної бомби", - йдеться у депеші, підписаній держсекретарем Гілларі Клінтон і адресованій до посольства США в Україні.
Нагадаємо, останні публікації на WikiLeaks про Україну стосувалися заяв Володимира Путіна: як глава Росії в 2004 році вимагав, щоб Євросоюз відсторонився від України.
