|
«Нелегальних» працівників на підприємствах гірського краю, окрім контролюючих та правоохоронних органів, будуть також виявляти спеціально створені робочі групи
Реформування економіки, реалізація соціальних програм в значній мірі залежить від успішної детінізації сфери трудових відносин. За оцінкою фахівців Академії наук України, щорічно 140-150 млрд. гривень заробітних плат за різними тіньовими схемами не оподатковують, з них не сплачують внески до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів держави. Відповідно до бюджету не надходять кошти, які можна скерувати для підвищення пенсій, заробітних плат та допомоги малозабезпеченим верствам населення.
Це розуміють у владних інституціях Закарпаття. Саме тому впродовж останнього часу в області серйозно зацікавляться роботодавцями, які використовують найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин та виплачують зарплати «в конвертах».
За даними Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області, рівень тіньової зайнятості продовжує бути високим, особливо на приватних підприємствах з незначною кількістю працівників та у фізичних осіб - підприємців.
За наслідками перевірок, проведених інспекцією праці в січні-червні 2011 року, виявлено 209 роботодавців, які використовували найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин. Певна річ, що ці цифри не відображають фактичного стану в цьому сегменті трудових відносин на Закарпатті, який є значно вищим. Проте, за обмеженості необхідних ресурсів фахівці згаданої установи не можуть самотужки впоратися з цією проблемою.
Зважаючи на суспільну небезпеку тіньової зайнятості, до її подолання активно долучилися спеціально утворені в районних центрах та містах обласного підпорядкування робочі групи з легалізації заробітних плат, які відповідно очолюють голови районних адміністрацій та мери міста або їх заступники.
В обласній робочій групі з легалізації заробітної плати повідомили, що незабаром розпочнуться раптові перевірки підприємств та фізичних осіб - підприємців на предмет правильності оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Втім, на перших порах роботодавцям не слід сторонитися цих перевіряючих, оскільки їхня місія передусім є профілактичною.
Так, у разі виявлення порушень законодавства про працю, робоча група буде тільки фіксувати порушення, опісля рекомендувати керівнику їх усунути. Однак, якщо керівник підприємства чи приватний підприємець таки не прислухається до рекомендацій групи з легалізації заробітних плат, згодом до нього уже не з профілактичною метою можуть завітати інспектори праці, що буде мати наслідком накладання штрафу в розмірі від 850 до 1700 гривень, а при певних обставинах роботодавець може стати фігурантом кримінальної справи.
Більше того, за цю категорію порушень законодавства про працю, відповідно до підготовленого Урядом законопроекту передбачено штраф у розмірі 34000 гривень за кожного неоформленого працівника. А скільки для роботодавця коштуватиме втрачена репутація?
Звичайно, від тіньової зайнятості зазнають шкоди не тільки економіка України. Насамперед від нелегального працевлаштування потерпають самі працівники, які в цьому статусі позбавлені будь-яких прав та соціальних гарантій, передбачених законодавством про працю. Зокрема, за період роботи в «тіні» їм не обліковується трудовий стаж, вони позбавлені права на відпустку, соціальну допомогу у разі захворювання, нещасного випадку на виробництві…
Отож, є над чим замислитись як працівникам, котрі погоджуються працевлаштовуватися на «кріпацьких» умовах, так і роботодавцям, які в гонитві за прибутками нехтують законом.
В.І.ФЕКА,
заступник начальника відділу
Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області
| 
