|
26 січня у «Правовому тижні» Антоном Куцом була піднята цікава тема стосовно підприємств, що внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), які беруть участь у процедурі погашення заборгованості.
Недоторканість таких підприємств можна порівняти із депутатською недоторканістю, навколо якої точиться багато дискусій та суперечок. Але будь-яку недоторканість можна використовувати як у благих намірах, так і для прикриття шахрайських кримінальних діянь.
До прикладу, широкого резонансу і розголосу набув мораторій Національного банку на зняття депозитів. Але чомусь у суспільстві поки ще мало говорять про існування такого мораторію на повернення боргів підприємствами, які внесені до Реєстру ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості. Хоча таких підприємств в Україна кілька сотень. Для кожного українського підприємства, мабуть, цікаво було б придбати собі таку індульгенцію на повернення боргів.
Наразі єдину інформацію щодо такого реєстру можна знайти на інтернет-сайті ДП "Енергоринок”. Станом на 6 травня 2010 року до такого реєстру віднесено 217 підприємств України, які займаються розподіленням електроенергії, добуванням та збагаченням кам’яного вугілля, розподіленням газоподібного палива системою трубопроводів тощо.
Річ у тім, що відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» протягом усього терміну, коли підприємство перебуває у вказаному реєстрі, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості. Іншими словами таке підприємство може не повертати свої борги.
Мораторій для повернення боргів для цих елітних підприємств був запроваджений із прийняттям зазначеного Закону 23 червня 2005 року і щороку продовжується. Чинним законом передбачено його дію до 1 січня 2013 року. У зв’язку з таким мораторієм часто трапляється, коли підприємства із «недоторканого» реєстру умисно не розраховуються на протязі кількох років за виконані роботи та надані іншими підприємствами послуги.
Для «обраних» підприємств виконання рішення суду не є обов’язковим. Оскільки відповідно п.15 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов’язаний зупинити всі дії по стягненню з боржника заборгованості, якщо таким є підприємство, що внесено до реєстру ПЕК. А ці підприємства беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
До прикладу в.о. Голови правління ПАТ «Закарпатгаз» Нагірним Павлом Івановичем був заключний контракт з одним із підприємців м.Ужгорода на риття та засипку траншей по вул. Пестеля на території дитсадочку №39. Коли робота підприємцем була повністю виконана, то для ПАТ «Закарпатгаз» відпала й потреба розраховуватись із ним. Частковий розрахунок за отримані роботи «Закарпатгаз» зробив лише після подачі позову до суду. А від повного розрахунку «довелося» захиститися вже новому голові правління Рибачку Ю.І. Боржник у цьому випадку стандартно посилається на мораторій на стягнення заборгованості, й пояснює, що «Закарпатгаз» є учасником славнозвісного реєстру підприємств ПЕК.
Якщо «Закарпатгаз» є учасником Реєстру вже з 10 листопада 2005року, то чому ж цей факт приховується від суб’єктів господарювання, з якими останній має договірні відносини? Чому «Закарпатгаз» використовує чудо-реєстр для того, щоб уникнути чесних розрахунків за підписаними контрактами? Чи не має в такій поведінці «Закарпатгазу» ознак кримінально-карних діянь? Насправді оцінку таким діям «Закарпатгазу» можуть дати виключно компетентні правоохоронні органи! Добре хоч, що згідно зі ст. 94 Кримінального кодексу України одним із приводів до порушення кримінальної справи є повідомлення в пресі. Тому ми сподіваємося, що при наявності в діях «Закарпатгазу» ознак злочину правоохоронні органи обов’язково відреагують.
На що потрібно звернути увагу підприємцям, щоб не потрапити в халепу із чудо-реєстром? Як мінімум можна зайти на інтернет-сайт ДП "Енергоринок” і з’ясувати – чи не входить державне підприємство-майбутній партнер до реєстру ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, оскільки з назви такого підприємства не завжди вдається зробити правильні висновки. Як максимум, коли суми контракту є значними, варто попросити державне підприємство-майбутнього партнера надати довідку з відповідного реєстру.
Також потрібно знати, що не все так безнадійно і навіть, якщо по контракту вам не заплатили і якщо боржник належить до чудо-реєстру підприємств ПЕК, то процедура погашення заборгованості все рівно є, хоча вона суттєво ускладнена законодавцем.
Олександр Пересоляк, Закарпатська Країна
| 
