Середня вага новонароджених доношених дітей складає 3—3,5 кілограма, тому хлопчика, що з’явився на світ у Перечині, сміливо можна назвати справжнім богатирем. Його зріст — 59 сантиметрів, а вага — 5 кілограмів 100 грамів! Таких ваги і зросту немовлята, як правило, досягають лише в тримісячному віці. Найцікавіше, що хлопчик народився природним шляхом і без жодних ускладнень. При тому, що за медичною термінологією, плід вагою понад 4 кг вважається великим, а понад 5 кг — гігантським!
"ПОРОДІЛЛЯ ПРИЙШЛА ДО ЛІКАРНІ В РОДОВОМУ ПРОЦЕСІ, ТОМУ В НАС НЕ БУЛО ЧАСУ ЩОСЬ ПРИДУМУВАТИ, МИ ПРОСТО ПОЧАЛИ ПРИЙМАТИ ПОЛОГИ, ЩО ВЖЕ ПОЧАЛИСЯ..."
— Породілля, 29-річна жінка із с. Порошково (це за двадцять кілометрів від Перечина), прийшла до нас 3 грудня о восьмій годині вечора, — розповідає завідувач акушерсько-гінекологічним відділенням Перечинської центральної районної лікарні Василь Горват. — За медичними правилами, жінка з таким плодом має перебувати під регулярним наглядом лікарів і чітко виконувати їхні настанови. Медики зобов'язані прорахувати всі можливі ризики, провести ультразвукове й інші дослідження, можлива попередня госпіталізація породіллі, а якщо й ні, то має бути принаймні розроблено план пологів. Адже величезний плід — це дуже високий ступінь ризику, по ідеї, такі діти народжуються тільки з допомогою кесаревого розтину. Але в даному випадку нічого цього не було. Жінка несвоєчасно стала на облік, вона прийшла до лікарів на 28-му тижні вагітності, взяла декрет і... зникла. А з'явилася в нас лише минулої п'ятниці вже в пологовому процесі. Пологова діяльність почалася в неї ще напередодні, а коли породілля прийшла до лікарні, шийка матки вже була розкрита на сім сантиметрів. Це фактично перед самими потугами. Тому в нас не було часу щось придумувати, ми просто почали приймати пологи, що вже почалися. І, слава Богу, все минуло добре. Хлопчик вагою 5 кілограмів 100 грамів і зростом 59 сантиметрів народився в суботу після півночі природним шляхом і без жодних ускладнень...
У жінки це вже треті пологи, і перші двоє дітей теж були не з маленьких. Дівчинка (їй незабаром 4 роки) народилася в Перечині й важила 4 кг 100г. А хлопчик, котрому тепер два з половиною роки, важив 4,400 кілограма. Оскільки плід був великим, породіллю відвезли до Ужгорода й готували до кесаревого розтину. Але народила вона теж природним шляхом... Поки що мама з сином перебувають у пологовому відділенні, оскільки хлопчик великий, лікарі вирішили затримати їх на кілька днів. Але після огляду педіатра-неонатолога, якщо все буде добре, випишуть додому.
— За останні десять років у нас народилися кілька великих дітей, однак ніхто з них не дотягував до п'яти кілограмів, — продовжує Василь Горват. — А щоб понад п'ять кілограмів — такого за 37 років мого стажу не було жодного разу. Це абсолютний рекорд!..
Під час приїзду журналіста дитина і її мама — Романія Лизанець, що працює вчителькою географії в своєму рідному селі, — ще перебували в лікарні. Жінка після пологів виглядає трохи стомленою, проте погодилася відповісти на кілька запитань.
— Я й не думала, що третя дитина буде такою великою, — посміхається Романія. — Тому що коли виношувала перших двох, був вовчий апетит, а з третім взагалі не хотілося їсти. Правда, живіт виріс величезний, але не більший, ніж за попередні два рази... Друга дитина в мене ще маленька, тому я не мала можливості регулярно ходити на консультації. Але їхала сюди спокійною, бо знала: треті пологи — найлегші. Це мені багатодітні матері говорили, у нас у селі таких багато. А вийшло навпаки — пологи були важкими, майже такими, як перші. Все-таки, велика дитина... На цьому все, більше не буду народжувати, — стомлено посміхається Романія.
— Чому в мене народжуються такі великі діти? — повторює моє запитання жінка. — Це, напевно, спадкове. Правда, сама я народилася з нормальною вагою — 3,600 кілограма, і чоловік у мене середньої статури. Але по моїй батьківській лінії вже народжувалися п'ятикілограмові богатирі. Видно, це звідти. Чоловік, коли почув про дані малюка, сам радів, як дитина. Тепер дуже пишається сином...
Під час нашої розмови дитина солодко сопе в ліжечку і не прокидається, навіть коли мама бере її на руки, щоб попозувати перед фотокамерою.
— Він у мене спокійний, — каже з посмішкою Романія. — Перед цим у палаті була сусідка з дівчинкою, то та весь час крутилася, плакала, вередувала. А мій ні. Хлопчики завжди спокійніші, я знаю...
Ярослав Галас, РІО
