"На поселенні я вже 2,5 роки, залишилося ще півроку, - розповідає нам ув'язнений Ширяївського центру Олександр, -" залетів "сюди за аліменти - кілька років не платив дружині з дитиною". Але далеко не всі "фермери" тут з "легкими" статтями КК. Є колишні грабіжники, хулігани і навіть вбивці.
"Якщо ув'язнений показав себе з хорошого боку - дотримується режиму і розкаюється у злочині, - то в нього є всі шанси потрапити в Ширяївський виправний центр, за умови, що він вже відбув без зауважень не менше двох третин строку у звичайній колонії", - пояснив начальник Одеського управління держдепартаменту з питань виконання покарань Олександр Адзеленко. Є і ще одна умова: в'язень повинен вміти і хотіти працювати.
"Не всі" приживаються "на" колгоспі "в Ширяєві, - іронізує Адзеленко, - є й ті, які розраховують, що за них будуть працювати інші, симулюють хвороби. "Вдаваних" хворих ми веземо на медекспертизу - якщо симуляція підтверджується, відправляємо в колонію досиджувати термін ". Зараз у Ширяївському "колгоспі за гратами" 218 ув'язнених. Кожен день на роботу виходять близько 175 чоловік - по-справжньому хворих (таких в центрі більше 40 чоловік) працювати на полях не змушують.
"За останні 8 місяців ніхто з" контингенту "бігти не намагався. Щоб люди не думали про втечу, потрібно ставитися до них по-людськи, створити нормальні умови роботи і дати пристойну зарплату ", - стверджує нещодавно призначений начальником центру Павло Леонтійович. Середня зарплата тут - 1200-1500 грн., А у спеціалістів - до 2 тис. грн. Гроші видаються готівкою, ув'язненим можна купувати на них все, крім спиртного. Але порушення в центрі все-таки були.
Екс-в'язень Володимир, який відбував покарання у Ширяївському центрі, згадує: "Раніше за хабар від $ 300 можна було зробити" умовно-дострокове звільнення ", навіть порушуючи режим і не виходячи на роботу. За 50-60 грн. - Купити у інспектора пляшку горілки і випити прямо в гуртожитку. А в 2009-му втекли двоє ув'язнених - злодії готуючись до втечі, почали "добре" себе вести і "покаялися", щоб їх перевели до нашого центру. Вибравши вдалий момент, смикнули в "біга". Спіймали їх тільки в Ананьєві через кілька тижнів. Вони там крали ". Ще, за словами Володимира, ув'язнені бігали в сусідні села за самогоном. І неабияк почастувавшись, не могли дійти до колонії - інспектори знаходили п'яниць в кущах неподалік від центру.
Зовні Ширяївський центр практично не відрізняється від звичайного, "цивільного" колгоспу. Але є тут і свої "фішки" - невелике стадо страусів, куточок "живої природи" з виводками вовченят, лисенят і кроликами. "Ми завели цю живність, щоб виховувати в ув'язнених доброту, - стверджує начальник центру Павло Леонтійович. - Вони з задоволенням доглядають за звірятами, пригощають їх чимось смачненьким ".
А ще в теплицях центру ростуть огірки і ... лимони з гранатами. До речі, колонія успішно постачає навколишні села хлібом, крупою і макаронами власного виробництва. Крім того, хліб і м'ясо made in Ширяєве - на столах постояльців "звичайних" одеських колоній.
У кожній кімнаті 3-поверхового корпусу гуртожитку Ширяївського центру - телевізор і 4 ліжка. Робочий день починається о 8 ранку, підйом - о 6. Потім - прибирання та сніданок, після якого всі розійдуться по робочих місцях. Найцінніші кадри мають свої майстерні. Так, одного з ув'язнених - вмілого механіка навіть прозвали "міністром МНС", за те, що він буквально з брухту зібрав діючу ... пожежну машину, яка стала основою для добровільної пожежної дружини колонії. Особливо цінним фахівцям адміністрація центру навіть дозволяє знімати в сусідньому селі Орджонікідзе квартири для себе і своїх сімей.
Один з майстрів - місцевий "лівша", коваль із Закарпаття Василь. "Відбуває покарання за розбійний напад. Відмотав вже 7 років, залишилося 1,5 року, але розраховую на умовно-дострокове звільнення, - зізнався нам коваль. - Живу в селі з дружиною і 13-річним сином ". Після звільнення Василь розраховує тут і залишитися - керівництво колонії пообіцяло прикупити йому сучасне обладнання в кузню і дати помічників, якщо він продовжить працювати в центрі. З металу коваль може зробити все - від вишуканого канделябра до кованих в стилі "бароко" воріт. "До Васі - черга бізнесменів із замовленнями на ажурні решітки, ворота для особистих вілл. Такої краси не роблять ніде ", - стверджує Олександр Адзеленко.
А ще ув'язнені часто знаходять собі наречених серед мешканок навколишніх сіл. "По одній-два весілля в рік граємо! - Усміхається Павло Леонтійович. - Даруємо подарунки, накриваємо стіл. Але без спиртного ". А ті, хто ще не обзавівся сім'єю або коханої, грають у футбол по вихідним. "Збірна" центру навіть виїжджає на "чемпіонати колоній". Але є і заборонені види спорту - бокс і рукопашний бій.
