|
Зустріч з героїнею публікації стала для мене справжньою несподіванкою. Адже Антоніна Вовилка, запропонована керівництвом Ужгородського МУ ГУМВС як одна із кращих дільничних інспекторів, виявилася 26-річним старшим лейтенантом, у якої за плечима трохи більше року служби в органах внутрішніх справ. У кабінеті заступника начальника міського управління міліції В’ячеслава Григор’єва дівчина здалася мені небагатослівною, дещо сором'язливою та малокомпетентною. Однак уже після перших хвилин розмови з нею на опорному пункті, що знаходиться на вулиці Високій в Ужгороді, я зрозуміла: Антоніна тут повновладна господиня, а жити повсякденними турботами людей – її покликання.
Родом міліціонер Тоня із Виноградова. Мріючи з дитинства носити погони, після школи вступила у Закарпатський державний університет на юридичний факультет. Однак, аби працювати в міліції, цього виявилося замало. Після „вишу” юристу-правознавцю довелося ще пройти справжній армійський вишкіл: півроку казарменного життя в навчальному центрі спеціалізації та підвищення кваліфікації Львівського державного університету внутрішніх справ.
Починати службу в міліції Антоніна вирішила з дільничного інспектора, бо вважає: саме тут вона зуміє опанувати всі тонкощі правоохоронної діяльності, зможе зрости професійно. Слід зауважити, що молодому правоохоронцю дісталася чи не найважча дільниця. Адже зона оперативного обслуговування „шерифа” в спідниці охоплює понад тридцять вулиць. А це – понад чотири тисячі жителів різного віку, які мешкають у так званому старому місті та мікрорайоні Доманинці. Ситуацію ускладнює і те, що вулиці дуже віддалені одна від одної. За день доводиться проходити пішки чимало кілометрів.
- Обхід будинків та квартир, - відверто зізнається Антоніна Василівна, - для мене найважче завдання. Не тому, що доводиться багато ходити. Річ у тім, що деякі ужгородці не завжди привітно приймають дільничного. Особливо в домівках, де проживають сімейні дебошири, п’янички чи раніше судимі. Нерідко доводиться вислуховувати нарікання людей на малі зарплати та пенсії, погану освітленість вулиць, розбиті дороги, на ЖРЕРи, які не викачують воду, що збирається у підвалах деяких будинків, і таке інше.
Та попри все, Антоніні Вовилці вдається вправно виконувати свої обов’язки, бо вона вміло поєднує в собі якості і детектива, і експерта, і психолога, а іноді й юриста-консультанта. Тож не дивно, що саме до неї найчастіше звертаються ужгородці з її дільниці по роз'яснення українського законодавства та інших причин.
Найважчим, як згадує ст.лейтенант, було перше самостійне завдання – розшук злісного неплатника аліментів. 40-річний ужгородець тривалий час уникав зустрічі з дільничним інспектором. А коли побачив її – взагалі не відреагував як на правоохоронця. Однак після кількох хвилин спілкування з молодим офіцером, чоловік збагнув: ця тендітна дівчина спуску йому не дасть. Навіть більше, грамотний юрист-правознавець реально може засадити його за грати. Уже наступного дня колишня дружина «аліменщика» повідомила: претензій до чоловіка більше не має.
Достойний уваги і наслідування по-справжньому професійний підхід старшого лейтенанта до профілактики правопорушень та злочинів на дільниці. Детально ознайомившись зі справами попередніх років, Антоніна вивчила соціальне підгрунтя злочинів. Відтак визначила коло осіб, схильних до тих чи інших правопорушень. Дільничний інспектор нині може з точністю до одного місяця прогнозувати деякі види кримінально-карних діянь. Взимку Антоніна, наприклад, прогнозує, що так звані «бомжі» заселятимуть та обкрадатимуть пусті недобудови. З настанням перших холодів, як бджоли на мед, у місто приїдуть ще й жебраки з районів. Навесні багато клопоту завдаватимуть дачники та селяни, які продаватимуть овочі, фрукти та молочну продукцію прямо на тротуарах. Влітку, коли настає сезон відпусток, зросте ймовірність квартирних крадіжок. На великі свята дошкулятимуть п’янички, які влаштовують з домочадцями або з незнайомими людьми криваві бійки. Виходячи з цього, вживатиме і відповідних заходів.
Ще будучи під опікою свого наставника, тодішнього начальника служби ДІМ Ужгородського МУ ГУМВС, а нині заступника начальника ужгородської районної міліції майора Юрія Шванди, Антоніна добре засвоїла одну істину: щоб на дільниці був належний порядок, слід володіти інформацією, а для цього необхідно постійно спілкуватися з людьми.
– Антоніна Вовилка – перспективна молода співробітниця, грамотний правознавець – каже про дільничного інспектора В’ячеслав Григор’єв.– Даються взнаки не тільки навчання в університеті та в навчальному центрі, але й особисті риси її характеру: наполегливість, завзятість, прагнення працювати якнайкраще. Хотілося б, щоб у нас було побільше таких молодих людей, бо саме такі фахівці заслуговують на довіру населення і формують імідж міліції.
Катерина КИЙОВИЧ, майор міліції, Ужгородський МУ ГУМВС України в Закарпатській області
|
