|
Гральний бізнес в Україні, як відомо, заборонений. Відповідний закон, прийнятий Верховною Радою ще в травні, набрав чинності 25 червня цього року. Однак власники таких закладів, не бажаючи втрачати надприбутки, щоразу вигадують нові хитромудрі схеми, аби обійти цю заборону. Останньою з таких вигадок є, зокрема, маскування звичайнісіньких гральних залів та казино під Інтернет-заклади. Зміна вивіски по суті нічого анітрохи не змінила. Тому з цим явищем продовжує боротьбу міліція.
- Аналізуючи ситуацію з гральним бізнесом, можна зробити висновки, що всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу» на території нашої області продовжують свою діяльність деякі колишні гральні заклади,- зауважує заступник начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Сергій ГУНДА. – Замість звичних раніше гральних автоматів любителям азартних ігор тут надаються послуги Інтернет-мережі з використанням електронних коштів як засобу платежу (Web money).
Відповідні перевірки виявили: у приміщеннях колишніх гральних залів та казино їхні власники та орендарі встановлюють комп’ютерну техніку, облаштовують локальну мережу з можливістю доступу до всесвітньої павутини, організовуючи таким чином Інтернет-клуби з доступом до електронного (віртуального) казино та азартних ігор з метою отримання прибутку. При цьому гральне обладнання маскується в інших кімнатах, куди допускають тільки «перевірених» клієнтів. Це перша виявлена схема, за якою працюють власники таких закладів.
Друга - коли створюється локальна комп’ютерна мережа з доступом всіх розташованих у закладі комп’ютерів до єдиного серверу, який розміщується у цьому ж таки закладі. Фактично доступ до мережі Інтернет не надається, послуг та договірних обов’язків з Інтернет-провайдерами не укладається. З кожного комп’ютера по мережі здійснюється доступ до основного сервера, на якому розміщують програмне забезпечення - симулятори ігрових автоматів, які є їхньою точною копією та використовуються в казино або ігрових клубах. Оплата за послуги гравцями здійснюється в касі закладу.
За третьою схемою, власник закладу укладає угоди про надання послуг з Інтернет-провайдером та з агентом однієї з електронних платіжних систем на здійснення розповсюдження електронних знаків. Кожен гравець віртуального казино чи симулятора ігрових автоматів вносить грошові кошти в касу. Після здійснення оплати гравець ідентифікується в системі за допомогою спеціальних «логіна» і пароля, отриманих у касира. Останній або уповноважена особа без участі клієнта віртуалізує отримані у гравця гроші на електронні знаки та закріплює за кожним користувачем за допомогою «логіна» ті пароля доступ до особистого кабінету (віртуальний рахунок) платіжної системи з відповідним балансом внесених грошових коштів.
Кожна з таких ігор є віртуалізацією (симулятором) відповідної гри, що входить до складу грального автомата Multi Gaminator, які використовуються в казино. Симулятори - це точна копія грального автомата, що використовується в казино та ігрових клубах. Виграш відбувається за умови збігу комбінації цифр або символів, його може запропонувати інтерактивний клуб, і залежить він від ставки та конкретної гри. Кожен із системних блоків використовується як ігровий термінал з доступом до мережі Інтернет.
Адміністратори клубу переважно самі вносять «логіни» та паролі, допомагаючи клієнту перед вибором гри. При цьому договори на послуги доступу до мережі Інтернет та користування рахунком електронної платіжної системи з клієнтами не укладаються. Фіскальні чеки на руки не видаються, хіба що ведеться касова книга.
Власник такого закладу оформляє відповідні дозволи у санепідемстанції та в МНС (гарантійний лист або експертний висновок), укладає договори на оренду приміщення, а в окремих випадках і на оренду комп’ютерної техніки. З працівниками укладаються трудові угоди.
Аби не мати в майбутньому проблем, власник закладу, як правило, закуповує комп’ютерну техніку відповідно до договорів та сертифікатів відповідності. На кожному встановленому комп’ютері використовується ліцензійне програмне забезпечення. Прокладання локальної мережі здійснюється Інтернет-провайдером або постачальником комп’ютерної техніки.
За інформацією підполковника Гунди, з моменту заборони грального бізнесу на Закарпатті виявлено 24 факти незаконного його ведення, в тому числі 12 випадків надання гральних послуг через Інтернет. Порушників притягають до кримінальної та адміністративної відповідальності. З незаконного обігу вилучено 51 одиницю грального обладнання.
Так, у Тячеві викрито підприємця П., який організував роботу підпільного Інтернет-залу, в якому надавалися послуги грального бізнесу. У нього вилучили шість системних блоків, на яких надавалися гральні послуги через межу Інтернет. За цим фактом порушено кримінальну справу.
У Чопі в приміщенні, яке орендує місцевий підприємець П., виявили Інтернет-кафе, де організували гральний бiзнес.
Під час проведення профілактичного відпрацювання у Мукачеві виявили два факти, пов’язанні з організацією незаконного грального бізнесу. Так, у примiщеннi комп’ютерного клубу, що належить місцевому приватному підприємецю А., надавалися послуги у сферi грального бiзнесу. На чотирьох персональних комп’ютерах клієнти мали доступ до послуг Інтернет-казино гральних автоматiв. Тому комп’ютерний клуб закрили та опечатали. В іншому мукачівському Інтернет-клубі, власник якого ужгородський підприємець Д., надавалися послуги на чотирьох персональних комп’ютерах з пiд’єднанням до Інтернет-казино iмiтатором грального автомата. Роботу цього закладу теж припинили.
Пiд час вiдпрацювання смт.Королево Виноградівського району у фотосалонi, що належить місцевому пiдприємцю, виявили й вилучили три гральнi апарати "Мульт-гейм", на яких саме розважалися відвідувачі.
Подібне Інтернет-кафе працювало й у Хусті через мережу Iнтернет способом прийняття ставок та вiдкриття "Електронного гаманця" надавалися послуги, пов`язанi з iгровим бiзнесом.Його роботу довелося припинити, а комп’ютери вилучити.
- Найбільша небезпека грального бізнесу в тому, що відбувається звикання людської психіки до азартних ігор, внаслідок чого настає так звана «ігроманія», тобто ігрова залежність, - коментує цю проблему начальник ГУМВС України в Закарпатській області генерал-майор міліції Павло КОНОНЕНКО. – Вступаючи у двобій з «однорукими бандитами», люди нерідко втрачають усе, що мають: квартири, автомобілі, великі гроші. Руйнуються сім’ї. Завсідниками гральних залів часто були підлітки. Задля цього навіть утікали з уроків й викрадали гроші у батьків. Заборгувавши на гральних автоматах чималі суми, молоді люди нерідко йшли на скоєння злочину, аби погасити борг. Ми не можемо цього допустити. Тому такою актуальною та своєчасною стала заборона в Україні грального бізнесу. Нині тіньові ділки намагаються всіляко обійти закон в надії й далі наживатися на людській біді, отримуючи надприбутки. Проте ми не дамо їм цього зробити, які б хитромудрі схеми вони не придумували. Хочу також застерегти організаторів нелегального грального бізнесу та самих гравців: дії перших підпадають під ознаки ст. 203 Кримінального кодексу України («Зайняття забороненими видами господарської діяльності»), яка передбачає покарання - штраф 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А стосовно самих гравців складатимуться адміністративні протоколи за ст.181 КУпАП («Азартні ігри в громадських місцях»).
Звертаюся також до громадян з проханням: якщо вам відомі факти незаконної діяльності описаних вище гральних закладів, звертайтесь за тел. в Ужгороді 69-51-44 (телефон довіри ГУМВС), на 102 або в найближче відділення міліції.
Володимир ПАВЛЮХ
| 
