|
У чотирьох районах Закарпаття - Берегівському, Виноградівському, Іршавському та Ужгородському - завершено газифікацію всіх населених пунктів. У 2005-2008 роках приріст газових мереж становив 1257,7 кілометра, або 24 відсотки від їх протяжності в області. За згаданий період газифіковано 52,4 тисячі будинків /квартир/.
Станом на 1 січня ц.р. газифікація житлового фонду становила 65,5 відсотка. Із 611 населених пунктів краю природним газом користується 381 /62,3%/, що значно перевищує цей показник у державі. Що й казати, цифри втішні, тим паче що газифікація на Закарпатті почалася тільки у 60-х роках минулого століття.
Цих показників досягнуто завдяки тому, що хід газифікації непогано фінансувався в останні чотири роки і з державного, і з місцевих бюджетів. Якщо, скажімо, у 2005 році субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, насамперед сільських, була профінансована в сумі 3,38 мільйона гривень, то у 2006-му- 11,9 мільйона, 2007-му - 3,6 мільйона, 2008-му - 5,5 мільйона.
Цифри переконливі, та все ж недостатні з огляду на потреби області. Скажімо, у 2006 р. обсяг виконаних робіт удвічі перевищив обсяг профінансованих, що призвело до значної заборгованості за виконані роботи -3,3 млн грн. Недофінансування не дозволило вчасно ввести в експлуатацію відвідні газопроводи до сіл Малий Березний і Забрідь Великоберезнянського, Есень-Соловка Ужгородського, Загаття-Климовиця-Дуби Іршавського, Росош-Дусине Свалявського, Данилове-Крайникове Хустського районів. Подібна ситуація спостерігалася і в наступному, 2007-му: порівняно з попереднім роком у 3,3 раза зменшилися кошти, виділені з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів і газифікацію.
Чималі кошти виділялися і з обласного бюджету, районних і місцевих бюджетів розвитку. У 2007 р., наприклад, на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів області було скеровано 10,4 млн грн. Торік ця сума становила 11 млн грн, що дозволило завершити газифікацію 24 населених пунктів краю. Приріст газових мереж у 2008 р. становив 282,2 км, протягом року було газифіковано 9033 будинки і квартири.
Словом, нині всі райони області, крім Рахівського, забезпечуються природним газом. Торік закарпатським споживачам було подано більше блакитного палива, ніж у 2007-му, що пояснюється активною газифікацією у названі роки. Тим не менше, нинішній міністр житлово-комунального господарства заявив якось, що газифікація сіл - помилка: мовляв, у селах і далі могли б палити дровами. Але це питання спірне, отож потребує фахового вивчення.
Тим часом обласна влада, незважаючи на кризу і не проголошуючи гучних лозунгів /на зразок "Підтягнемо село до міського рівня!"/, і нині не знімає питання газифікації з порядку денного. Благо, в області наявні й деякі резерви: експлуатуються Солотвинське та Руськокомарівське газові родовища. Видобуток газу зі Станівського родовища припинений у зв'язку з винесенням значної кількості пластової води, а з Королівського - через низьку калорійність палива. Зрештою, закарпатцям особливо пишатися наявністю власного блакитного палива наразі не варто: запаси чотирьох розвіданих у краї родовищ становлять тільки 0,25% від загальних запасів України.
Утім, розвідка нових газових родовищ триває: роботи проводяться на семи площах. Спеціальні дозволи на це мають два підприємства - ЗАТ "Тиса-газ" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Вони шукають блакитне паливо у Великоберезнянському, Рахівському, Іршавському, Мукачівському, Хустському, Тячівському і Виноградівському районах.
Але повернемось до питань газифікації... Чого гріха таїти, роботи на цьому напрямі цьогоріч помітно загальмувалися: на газифікацію області наразі виділено трохи більше мільйона гривень. Криза і тут далася взнаки. Утім, в уряді врешті-решт зрозуміли, що ігнорувати таке життєво важливе питання навіть у цей тяжкий час не слід. У серпні вийшло розпорядження Кабміну "Про добудову підвідних газопроводів з високим рівнем будівельної готовності, які можуть бути введені в експлуатацію у 2009 році". Перелік цих об'єктів уже затвердила НАК "Нафтогаз України". Є у ньому й закарпатські "недобуди". Владні структури на місцях зобов'язано сприяти відведенню земельних ділянок для добудови газопроводів та підготовці відповідних дозвільних документів. Зазначені газопроводи у встановленому законом порядку будуть передані у державну власність і на баланс дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".
Напередодні зими й опалювального сезону хотілося б згадати ще одну проблему, в якій газ - важливий "гравець". Знову загострюється питання розрахунків за газ та переведення на автономне опалення бюджетних установ і побутових споживачів. На жаль, це не завжди здійснюється з урахуванням пропускної спроможності газових мереж, особливо - внутрібудинкових.
На увагу в цьому плані заслуговує досвід комунальників міста Виноградів: два роки тому тутешній філіал "Закарпаттятеплообленерго" відділився від обласної "контори" і, спираючись на підтримку місцевої влади, став господарювати самостійно. Результати не забарилися: виноградівці ліквідували борги за газ, вирішили питання оплати за блакитне паливо - з боку населення і бюджетної сфери. Торік місто серед перших в області почало опалювальний сезон. Керівники району і міста й нині всіляко допомагають комунальникам і газовикам. Вочевидь, досвідом виноградівців варто скористатися і в інших містах нашого краю.
|
