|
Неподалік Чорної гори у місті Виноградів Закарпатської області височать руїни Угочанського замку «Канко», зведеного ще у ХІІІ-ХІV столітті. З нього, мов на долоні, видно майже весь Виноградів. А як свідчать археологічні розкопки, згадки про перші поселення людей на цьому місці датуються ще ХІV-ХІІ ст. до н.е. У 1550-х роках замок «Канко» було зруйновано. Тепер це -- історична пам’ятка. Свідками багатьох подій, у тому числі й трагічних, стали зведені нашими предками великі кам’яні мури. Нещодавно тут розігралося ще одна кривава драма...
ПОНІВЕЧЕНИЙ ТРУП НА ДНІ КОЛОДЯЗЯ
55-річний Микола мешкає неподалік замку. Чоловік, так би мовити, наглядає за цією історичною будівлею. І ось в неділю вранці, здійснюючи черговий обхід, неподалік кам’яного мура Микола зауважив якусь закривавлену куртку та каменюку із бурими плямами. Залишки крові були і біля отвору, що веде у колодязь замку. Нагнувшись, виноградівець остовпів: на дні колодязя серед каміння лежало людське тіло! Про страшну знахідку чоловік повідомив у міліцію. На ту неділю припало ще й релігійне свято Дмитра.
У день великого празника заступити на службу у Виноградівському райвідділі міліції випало оперативному черговому Іванові Марушку та його помічнику Миколі Ніколенку. Відповідальним від керівництва був заступник начальника райвідділу Анатолій Богля, від середньої ланки – Віталій Вовчок. У складі слідчо-оперативної групи чергували також слідчий Іван Онисько, оперативник карного розшуку Валерій Вереш, із служби ДІМ -- Ярослав Копинець та «безівець» Ярослав Маркулинець. Керівництво райвідділу, коли змінювався наряд, наголосило, що у святковий день чимало виноградівців та гостей міста відпочиватимуть у розважальних закладах, тож не виключено, особливо у вечірній час, виникнення різних ситуацій чи конфліктів.
Отож потрібна неабияка концентрація зусиль під час несення служби. Перша команда: «Опергрупа – на виїзд!» прозвучала вже о 10.30, коли надійшло повідомлення про страшну знахідку на руїнах замку. Було зрозуміло, що чоловік пішов на той світ не з власної волі. Тому, окрім слідчо-оперативної групи, на місці страшної знахідки невдовзі були й начальник виноградівської міліції Дмитро Балог, його перший заступник Янош Дорчинець, прокурор Виноградівського району Олександр Граб, начальник карного розшуку Ярослав Терек, експерт-криміналіст Станіслав Егреші та судмедексперт Ольга Івасенко. Найперше слід було встановити особу покійного. З цим впоралися швидко: потерпілим виявився 37-річний виноградівець Олексій. Одразу ж почалося вивчення способу життя чоловіка, встановлення його оточення тощо.
Судмедекспертиза дала заключення, що вбивство сталося в період з 7-ої по 9-ту годину. Водночас стало відомо: хтось із місцевих жителів бачив, як у вранішніх сутінках дорогою вгору піднімалися троє осіб. Коли ж оперативники навідалися на обійстя, де мешкав Олексій, застали там якогось молодика, геть п’яного. Це був 27-річний Валерій. Він сам теж з Виноградова, але близько півтора місяця мешкав в Олексія. Тож оперативники вирішили більше довідатися про цього молодика. Той спершу тільки стинав плечима: мовляв, не знаю, куди подівся приятель. До розплутування цієї справи приєдналися досвідчені слідчі виноградівської міліції Андрій Цьонка та Микола Вебер. Допомогла й інформація від тещі потерпілого про те, що тут відбувалося напередодні...
ЗНОВУ ГОРІЛКА НАРОБИЛА БІДИ
Останнім часом родинне життя в Олексія не заладилося. Дружина -- на заробітках за кордоном, а він проживав з її родичами. Зятеві виділили на обійсті невеличке окреме помешкання. Чоловік все частіше заглядав у чарку, збирав сумнівні компанії. Одним з дружків Олексія був згадуваний 27-річний Валерій. Нічим, окрім оковитої, той не переймався. Алкоголь зблизив чоловіків. У суботу навідався до Олексія ще й 25-річний Іван – також небайдужий до спиртного. Кілька років тому він за хуліганство уже притягався до криміналу, але обійшлося тоді умовним терміном. Як з”ясувалося, майже весь день приятелі пиячили. Коли не стало грошей, винесли з хати холодильник і «скинули» його запівдарма. Вистачило на кілька пляшок.
Так минула й ніч. А на світанку вирішили податися у бік замка (чи то мали намір «почистити» дачі, розташовані неподалік, чи з іншої причини, ще встановлюється). Дорогою гостина продовжувалася, пили вже «з горла». Видершись східцями на замок, деякий час розважалися там у п’яному дурмані. Пляшка спорожніла. Відсутність спиртного, мабуть, засмутила і роздратувала учасників компанії. В якусь мить між Олексієм та Валерієм виникла сварка: один обізвав іншого «крисою». Словесною перепалкою не обійшлося, у хід пішли кулаки. Мов два півні, п’яні молодики чубилися на руїнах замку. Іван спершу спостерігав за цим дійством збоку. Зрештою молодший виявився сильнішим, і після серії ударів Олексій звалився на землю. Іван, ніби стерв’ятник, і сам накинувся на лежачого, завдавши йому кулаком кілька ударів у груди.
Потерпілий важко дихав і стогнав, але пробував вставати. Це ще більше розлютило Валерія. Він схопив величезну каменюку, підніс її над головою свого недавнього друга і зі всієї сили ударив нею. Але на цьому не заспокоїлися. Два колишні приятелі поволокли закривавленого Олексія до отвору, що веде у колодязь замку, і скинули його на дно криниці. Далі Іван, мабуть, усвідомивши, що вони накоїли, спустився зі стіни вниз на доріжку і подався геть. Потерпілий ще стогнав, ворушився, намагаючись підвестися. Вбивця знову взяв камінь і кинув його в колодязь, добиваючи свою жертву. Потім, трохи почекавши, також пішов. Повернувся в помешкання... вбитого. На запитання тещі, де її зять, спокійно відповів, що той зараз прийде... Івана того ж дня міліціонери затримали у центрі міста. За цим фактом порушено кримінальну справу, яку розслідує старший слідчий Виноградівського РВ ГУМВС Андрій Цьонка.
"ЗАСПОКОЇЛА” ЧОЛОВІКА... НОЖЕМ
Увечері, коли затримані за підозрою в скоєнні вбивства в замку давали вже свідчення, у райвідділ міліції з родичами прийшла 17-річна жителька Виноградова. Людей привела біда. Річ у тім, що дівчина була на дискотеці в одному з сіл району, затрималася допізна. І там її згвалтували четверо молодиків. У село одразу ж виїхала слідчо-оперативна група, підняли на ноги «шерифів», які обслуговують цю дільницю та працівників карного розшуку. Невдовзі зухвальців доставили у райвідділ. Тим часом «свіжа» робота знайшлася й стражам порядку, які обслуговують селище Королево та прилеглі села. О 21-й годині в чергову частину звернувся житель селища. Чоловік повідомив: йому погрожує розправою рідний брат.
Довелося міліціонерам ввечері розбиратися у родинних проблемах близьких людей. Не встигли з цим закінчити, як надійшло нове тривожне повідомлення: надзвичайна подія у сусідньому селі Веряця. У кареті «швидкої допомоги» від ножового поранення помер чоловік. Черговий по райвідділу Іван Марушко вкотре спрямовує опергрупу на місце події. Невдовзі винуватицю біди, 45-річну Любу, доставили у міліцію. Ця жінка, в якої колись не склалося особисте життя, співмешкала останнім часом з 49-річним Михайлом. Чоловік неодноразово притягався до криміналу, багато років провів «на зоні». Сам випивав, пристрастив до оковитої і Любу. Тож п’янки та сварки були в цій сільській оселі частими. Випивали тут і на Дмитра. Швидко спорожніли усі пляшки, але ввечері колишньому «зеку» захотілося ще. Збирався податися десь за пійлом, однак Люба заперечувала. Так і виникла сварка. Михайло геть озвірів. Співмешканка не стала очікувати, поки їй дістанеться, а схопила ніж, яким вдарила напасника прямісінько в серце... Тепер жінка-вбивця перебуває під вартою, знаряддя вбивства вилучено. Обставини справи з’ясовує слідство.
СВЯТКУВАННЯ НЕ ВИЙШЛО...
Поки відбувалися всі ці події, збиралися свідчення, проводилося відповідне документування – почалася нова доба. Уже попівночі начальник виноградівської міліції Дмитро Балог повернувся додому. «Ото іменини видалися...», -- розмірковував. Намагався поводитися якомога тихіше, щоб не розбудити рідних, які вже спали. Той вихідний і великий празник без глав сімейств провели й рідні Яноша Дорчинця, Ярослава Терека, Андрія Цьонки та багатьох інших міліціонерів Виноградівщини. Отакими бувають «святкові» будні працівників міліції...
Михайло ПИСКАЧ
|
