|
Невеличку, припорошену часом і пилюкою книжечку за авторства відомого лікаря-хірурга Бертолона Ліннера, що в довоєнному Берегові керував державною медичною установою і оперував хворих, нещодавно роздобув-купив Іван Шепа (на фото).
Її тираж вельми обмежений, та й датована вона далеким уже в часі 1941 роком. Про неї знали лічені особи, а нині цей раритет є експонатом цього музею, що розмістився у кількох приміщеннях колишнього Графського двору (нині тут діє Берегівський ліцей сфери послуг). Ентузіаст І. Шепа стояв біля витоків музейної справи в місті та районі. Відрадно, що саме він є ініціатором створення першого в Україні музею виноградарства та виноробства (його відкриття планується на початок березня, у дні ХІ винного фестивалю, що вже став міжнародним). Він щиро втішений, що експонатів більшає щодня. Їх приносять вдячні жителі міст і сіл, ті, хто зберіг раритети, але вирішив їх не тримати в себе вдома, а віддати для спільних оглядин.
Так вийшло і з цією тоненькою книжечкою про медицину, а коли точніше, то неперевершений у хірургії наш земляк описує історію про те, як він вийняв із серця маленької дівчинки-єврейки велику голку, якою шили господарські міхи. Вона, граючись, зашпорталася, і впала грудьми на гостряк. На одній зі сторінок навіть уміщено рентгенівський знімок, де видно, як це гостре ручне знаряддя застряло у міжребер’ї. Довелося 63-річному лікарю брати в руки скальпель і оперувати. Дохтор Ліннер таки вийняв голку з тіла дитини, і вона залишилася жити.
Але подальші її сліди загубилися у вирі воєнних літ, про долю дівчати-єврейки нічого більше невідомо (найімовірніше, що разом із іншими євреями її вивезли у гестапівські табори й там вона померла). До слова, Б. Ліннер народився у 1877 р. й помер у 1969 р. Його добре знали берегівчани, адже за 92 роки робив для місцевих жителів лишень добрі та корисні справи (на території ЦРЛ цьому геніальному за місцевими мірками лікарю встановлено бюст). Крім усього іншого, був чудовим виноградарем.
Очевидці згадують, що на його ділянці росло понад 100 сортів винограду. Кажуть, що Ліннер (одна з берегівських вулиць носить його ім’я) лікував навіть самого Сталіна – у 50-их роках бував на дачі вождя всіх народів.
Директор музею завжди в пошуках, він не має навіть машини, пересувається на велосипеді, напрочуд скромний, доступний, але винахідливий та звзятий, про історію нашого міста, Берегівщини, краю загалом знає стільки, що можна написати кілька докторських дисертацій. Але це не його, у науку він не хоче, музейна справа – ось справжнє хобі цього закоханого у минувшину чоловіка.
Знаючись на винному ремеслі, до нього приїздять і приходять цікаві люди. Нещодавно подарували чималу колекцію найрізноманітніших декоративних пляшок, виконаних у ексклюзиві. Про цілу сотню пляшок нарізноманітніших форм і конфігурацій не розказати і не описати – ці диво-вироби треба власними очима побачити.
МИХАЙЛО ПАПІШ для газети "НЕДІЛЯ"
|
