|
Четвертий рік поспіль закарпатська газета «Неділя» визначає рейтинг найвпливовіших людей Закарпаття. Зазвичай до нього потрапляють очільники області, місцеві керівники міліції, прокуратури, Служби безпеки, а ще – потужні бізнесмени, освітяни, духівництво, митці. Цього року «ТОП-50» відрізняється від попередніх випусків, до того ж, він фактично опинився на межі зриву. Про всі нюанси цієї важливої для всієї події області, про те, як рейтинг створювався, що про нього думають самі «топівці» і чи можна купити місце в списку – наша нинішня детальна розповідь.
Спочатку про сам рейтинг. Отже, відома обласна газета «Неділя» започаткувала його чотири роки тому, робилося це тому, що подібні речі роблять всі престижні видання України. В Закарпатті подібного ніхто до того часу не дослідував, та й зараз, чесно кажучи, не робить. Хоча заявок і «погроз зробити своє» звучало чимало, всі вони поки що залишаються мріями. До речі, наскільки мені вдалося позбирати відгуків і думок після цьогорічної презентації ТОПу, на наступний рік принаймні ще дві структури вже зголосилися робити свої красиві й презентабельні рейтинги.
Побачимо… Зазвичай до рейтингу найвпливовіших людей Закарпаття від «Неділі» потрапляють найвідоміші політики та найпотужніші бізнесмени, художники, письменники, освітяни, духівники. Цього року рейтинг певною мірою змінився, і насамперед через реалії політичного та економічного життя в країні. До речі, саме через кризу випуск і опинився на межі зриву, проте врешті-решт рекламодавці активізувалися, і грошей на презентацію та випуск вдалося назбирати. Як розповів один з авторів проекту журналіст Ярослав Світлик, оскільки криза та політика в житті країни та області минулого року превалювали, то їм і віддали перевагу. А вірніше, тим людям, котрі в тих складних умовах зуміли вистояти й продовжували активно працювати.
Власне для людей мистецтва, самих впливових журналістів та ще для багатьох категорій відомих закарпатців, котрі би мали потрапити до рейтингу впливовості, треба й загалом розширювати рейтинг, бо півсотні місць вже замало.. Принаймні так вважають автори та ідейні розробники проекту й обіцяють на наступний рік подумати над цим питанням. Про еліту та їхні козирі Але повернемося власне до самого проекту. Очолив рейтинг екс-глава Секретаріату Президента України Віктор Балога. Його автори люб’язно обізвали «Драконом, що затаївся». Цілком слушно, якщо зауважити, що Віктор Іванович – не та людина, котра сидітиме, склавши руки. Тим більше, що, як пишуть автори в самому журналі, він має чимало козирів у рукавах, і серед них насамперед – численні зв’язки по всій державі, власна розбудована партія та контроль над всім Закарпаттям.
«Козирі цінні, бо грають на нього (Віктора Балогу. – від Авт.) при багатьох і різних розкладах». Другу сходинку рейтингу посів голова Закарпатської облдежрадміністрації Олег Гаваші – «міцний горішок». Міцний насамперед тому, що найдовше з усіх губернаторів краю протримався у своєму кріслі. Горішок – бо не вдається його розколоти жодній політичній силі ось уже кілька років поспіль, а ще тому, що на долю цього очільника області випало стільки випробувань та проблем, що справитися з ними може лише сильна людина. Гаваші справляється, і завдяки йому та силам, що гласно чи негласно стоять за його спиною, Закарпаття лідирує в державі за кількістю побудованих і зданих в експлуатацію шкіл, об’єктів соціальної сфери тощо. Третю позицію посів перший заступник голови ОДА й брат Віктора Балоги – Іван. Дуже влучну характеристику «Не другий» дуже добре оцінили навіть київські політологи. Кажуть – автори потрапили, як то кажуть, «в яблучко». Четверту сходинку рейтингу посів Мер Ужгорода Сергій Ратушняк – «Людина-війна».
Ось де довелося, за словами самих авторів під час презентації журналу, списів поламати! «Ми довго не могли визначити, на яку саме сходинку рейтингу поставити С. Ратушняка, - розповіла авторка Наталка Петерварі. – Так, всі погоджувалися з тим, що він завдяки своїй реєстрації в кандидати на пост президента України та скандалом з агітаторкою Яценюка є дуже популярною людиною в області. Але ж ми визначаємо не рейтинг популярності, а впливовості. Якщо ж врахувати, що Сергій Миколайович має вплив на 120-тисячний обласний центр, а він становить всього десяту частину області, то цілком справедливо й логічно не ставити його в лідери, хоч хтось і вважає навпаки.
А втім, чимало позицій в рейтингу впливовості, як і місце мера Ужгорода, нам довелося визначати шляхом голосування». П’ята сходинка рейтингу впливовості - двоюрідний брат Івана та Віктора екс-мер Мукачева і народний обранець Василь Петьовка. Його охрестили «Політичним Прометеєм». Теж непогано з огляд на молодість, вірність традиціям та бажання працювати на благо людей цього політика. Мені вже, до речі, навіть довелося почути думку, що автори проекту багато чого не знають, і В. Петьовку можна було сміливо «кидати» до першої трійки впливових…
…До речі, збирати думки про сам рейтинг по його презентації виявилося доволі цікавим заняттям – так багато нового вдалося почути особливо про тих людей, які зазвичай перебувають в тіні. Може, саме тому я й вирішив написати відгук про сам ТОП, вказати в ньому на окремі думки і так донести до авторів та ідейних розробників проекту свіжі течії… Якщо цікаво читачам, то ще кількома словами розкажу про десятку рейтингу: на шостій позиції лідер Єдиного центру Ігор Кріль – «Стерновий корабля», за ним головний регіонал Закарпаття олександр Ледида, він же «Надійний хлопець», на восьмій сходинці голова Закарпатської обласної ради і «Згладжував кутів» Михайло Кічковський, далі – голова Конституційного суду України Андрій Стрижак – «Великий мовчун», десятий у списку голова закарпатської обласної організації партії «батьківщина», нардеп Олександр Кеменяш, або ж «Вічний опозицьйонер». Ком них у спискові такі відомі постаті, як владика Мілан Шашік, «Владика-реформатор» Феодор, гендиректор ВАТ «Закарпаттяобленерго» Василь Ковач, мер Мукачева Золтан Лендєл, ректори УжНУ Микола Вегеш та ЗакДУ Федір Ващук і багато інших.
Певна річ, є такі люди, які, як на мене, і не дуже вже впливові в області. І доволі суперечливими є їхні позиції в рейтингові – приміром, той же Віктор Лукеча нікому не відомий і так і невідомо, чим він впливає. Так само як на мене доволі сумнівними є позиції та й загалом потрапляння до рейтингу начальників обласних управлінь, аналогічний випадок з Андрієм Сугаєм, директором санаторію «Шаян»… Але все це – мої думки, може, і суб’єктивні, проте якби я складав рейтинг, невідомо, кого би включив до нього. Власне, попри кризу та фінансові труднощі відбулася й яскрава презентація журналу. Авторові цих рядків вдалося побувати на ній в дегустаційній залі Ужгородського замку, де відбувалося дійство. Організатори проекту не зрадили своїм традиціям – усім присутнім жінкам дарували білі троянди, чоловікам – великі солодкі яблука – «Аби їх ніхто не спокушав».
Найважливішим же було те, що прийшли на презентація і самі топівці, щоправда, далеко не всі. «Це й не дивно, навіть в столиці на презентації подібних рейтингів всеукраїнських видань не приходять перші в спискові. Тому й до нас вони традиційно не йдуть. Але щороку 35-30 осіб зі списку з’являються на такий захід, і тут вони мають можливість поспілкуватися між собою, нерідко – вирішити якісь питання, навіть «утрясти» певні проблеми», - розказав головний редактор ТОПу Михайло Носа. За його ж таки словами, зазвичай на презентацію запрошують і відомих бізнесменів та політиків краю, які не потрапляють до рейтингу, і, як вони самі потім зізнаються, більше фактично немає приводів, аби в тісному колі зібралася справді переважна більшість еліти Закарпатської області. Чи вистачає рейтингу об’єктивності? І власне дійшли ми до питання - чи вистачає рейтингу об’єктивності?
Думки можуть бути з цього приводу. Певна річ, лише полярні. Уже під час самої презентації було видно, кому сподобалося, комі ні, хтось зацікавлено читав, хтось із задоволенням запивав «свою позицію» шампанським, хтось гірко «мочив» її в чарці горілки. Хтось відкрито говорив про упередженість і за політизованість журналу. Приміром, як наступного дня розповіо Радіо Свобода, «…не всім сподобалося їхнє місце в списку і характеристика. Зокрема, регіонал Іван Качур вважає, рейтингу бракує об’єктивності: «Проект безподобний, єдине, чого хочеться, аби він був максимально реальний. Бо дійсно, якщо вже визначаються рейтингові місця, то хочеться, аби вони відповідали дійсності».
Згідно з тим же таки Радіо Свобода, Івану Качуру апелювала власниця потужного ужгородського ресторану Маргарита Мощак (вона також ввійшла до рейтингу). Вона вважає, потрапити до рейтингу – надзвичайно престижно: «Це факт, усім би хотілося тут бути. Хто сюди не потрапляє, завжди говорить про те, що треба було заплатити грошей. Але те, що ми не платили, це факт беззаперечний». До речі, під час самої презентації М. Мощак зізналася, що їй телефонувало чимало людей і питали, а скільки ж треба було заплатити, аби потрапити до рейтингу?
Як запевнила сама бізнес-вумен, вона нічого не платила, більше того, дізналася про те, що потрапила до списку впливових виключно в той же день, коли журнал побачив світ в стінах Ужгородського замку. Проте що би не говорили й прихильники, й неприхильники цьогорічного спец проекту газети «Неділя», найкрасномовніше про об’єктивність «ТОП-50» свідчать інші факти – два рейтинги, що їх зробили дві незалежні структури, і які практично співпали з рейтингом «Неділі». Насамперед мова про те, що буквально за день до виходу ТОПу Карпатське інформаційне агентство повідомило, що протягом грудня 2009 року провело експертне опитування з метою визначення громадських лідерів Закарпаття. Згідно з ним, найвпливовішими людьми Закарпаття – 2009 стали Іван Балога (набрав 103 бали), на другій сходинці — Олег Гаваші (102), відтак Василь Петьовка, Віктор Балога, Сергій Ракушняк, Мілан Шашік, Андрій Стрижак, Ігор Кріль. Михайло Кічковський та Олександр Кеменяш.
Отака десятка, яку визначила сама громадськість Закарпаття, і вона практично не відрізняється від рейтингу «Неділі». Ще одне підтвердження об’єктивності – рейтинг, так би мовити, недружньої до більшості «топівців» «Неділі» газети «Трибуна». Як відомо, вона належить меру Ужгорода Сергію Ратушняку, а він – в глибокій опозиції до сімейства Балог. Отже, буквально з тиждень тому в місцевих мас-медіа з’явилася інформація про те, що експерти з Інституту глобальних досліджень, Закарпатського інформаційно-аналітичного центру та газета «Трибуна» провели напередодні свят опитування, хто є людиною року-2009 у Закарпатській області. «На перше місце з великим відривом вийшов міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк… На другому місці у рейтингу опинився екс-голова Секретаріату Президента Віктор Балога, який стрімко втратив вплив на загальноукраїнські процеси, але поки ще керує підконтрольними йому губернатором Закарпаття Олегом Гаваші та головою обласної ради Михайлом Кічковським…
Третє місце посів апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік». Тобито, в принципі, якщо врахувати, що ці гучні структури підконтрольні меру Ужгорода, то й зрозуміло, чому він очолив рейтинг (з цим не сперечаюся, це право кожного Інституту чи газети – визначати «своїх» роботодавців). Єдине, що справді дивує в рейтингу впливовості від газети «Трибуна» , це те, приміром, який вплив має на всю область та ж таки секретар Ужгородської міської ради Юліана Бедь? Ну, зовсім смішно…
Так бог з ним, з їхнім рейтингом! Головне, що в принципі всі вони співпадають… Післямова На прес-конференції з приводу презентації рейтингу автори чесно зізналися, що знову чекаютьо на критику та зауваження (але не критикують лише того, хто нічого не робить), і насамперед з того приводу, що обличчя в ТОПі практично не змінилися. «Ми заперечимо: а вони і не могли змінитися! Так склалося, що наш спец проект ще жодного разу не спостерігав зміни правлячої верхівки країни, області, міста, можливо, лише наступного, 2010 троку, з президентськими та місцевими виборами щось зміниться.
Тоді, не виключено, що наш рейтинг впливових зміниться, «освіжиться». Хоча напевно ті зміни не будуть кардинальними, бо ж люди в області залишаються одні й ті ж …», - такою була основна думка, що прозвучала на прес-конференції. А ще автори висловили сподівання, що п’ятий, ювілейний спец проект, що має вийти наступного року, таки побачить світ.
«Ми щиро сподіваємося, що до його підготовки долучаться нові журналісти, автори – ті, котрі щороку обіцяють зробити це, щороку під час презентації критикують та припускають, що можуть написати не гірше, але коли справа починає набирати обертів, чомусь зникають, - ми запрошуємо, долучайтеся! Пропонуйте, голосуйте, творіть тексти, вигадуйте цікаві коментарі. Фотографуйте, бо ми зажди намагаємося, аби ілюстрація несла в собі додаткову інформацію, максимально доповнювала наші характеристики. Працюйте, бо лише разом нам вдасться визначити тих, котрі справді є найкращими, найвпливовими, найгіднішими звання «еліта краю», - так сказав головний редактор Михайло Носа.
І його би слова, як кажуть, та Богові у вуха… І насамкінець. Як на мене, найвлучніше про сам «ТОП-50» висловився під час його презентації Володимир Гісем, директор Ужгородського коньячного заводу. Він сказав, що рейтинг потрібен насамперед пересічним закарпатцям, аби вони могли визначити, хто є хто в області: «Для читача, для громадянина регіону, це є дуже хороший факт для аналізу, мислення, для самооцінки». Отож, оцінюйте!
Тарас ЧОМ, «НЕДІЛЯ»
|
